French
DeutschГлотка — Вікіпедія
| Глотка | |
| Артеріальне кровопостачання | висхідна глоткова артерія |
|---|---|
| Венозний відтік | pharyngeal plexusd |
| Розвиток анатомічної структури | pharynx developmentd |
| З'єднується з | гортань, стравохід, порожнина носа і ротова порожнина[d] |
| Ідентифікатор NCI Thesaurus | C12425 |
 Глотка у Вікісховищі | |
Гло́тка, про́лиг[1], горлянка[1] (лат. pharynx, грец. φάρυγξ) — лійкуватий канал завдовжки 11—12 см, звернений розширеною частиною краніально й сплющений у дорсовентральному напрямку. Зовнішня частина глотки зрощена з основою черепа. На рівні межі 6 й 7 шийних хребців глотка (пролиг) переходить у стравохід.[2] У дорослої людини глотка вдвоє довша від рота. У глотці перехрещуються шляхи повітря та їжі.
У порожнині глотки виділяють три частини: носову, ротову й гортанну (відповідно: носоглотка або носопролиг[3] чи носогорло[4]; ротоглотка чи ротогорло[4]; гортаноглотка чи гортаногорло[4]). Спереду носогорло сполучається з носовою порожниною через хоани, ротогорло з порожниною рота сполучається зівом, гортаногорло гортанним отвором сполучається з гортанню. Задня стінка глотки відділена від передньої поверхні хребта прошарком рихлої сполучної тканини, тому глотка рухлива. На рівні хоан на бічних стінках носоглотки з обох боків містяться глоткові отвори слухових (Євстахієвих) труб, крізь котрі порожнина середнього вуха сполучається з довкіллям. Поблизу цього отвору (між ним і піднебінною занавіскою) містяться трубні мигдалики. На межі між верхньою і задніми стінками глотки розташовується непарний глотковий мигдалик. Стінка глотки складається з 3 шарів: зовнішня оболонка побудована із сполучної тканини, м'язова оболонка (5 м'язів та сполучнотканинних отворів — швів), слизова оболонка (є продовженням слизової оболонки носа та рота, вкрита багатошаровим війчастим епітелієм)
Функції[ред. | ред. код]
У ротовій частині глотки перехрещуються дихальний і травний шляхи. З порожнини носа повітря проходить через хоани в гортань. При цьому м'яке піднебіння опускається, а надгортанник піднімається. М'язи глотки послідовно скорочуються і проштовхують їжу у стравохід.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов). Архів оригіналу за 13 березня 2017.
- ↑ Неттер Ф. (переклад Цегельского А.А.) (2004). Атлас анатомії людини. Льві: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
- ↑ Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов). Архів оригіналу за 13 березня 2017.
- ↑ а б в Шегедин, М. Б. та ін. (2011). Медсестринство в оториноларингології: Навчальний посібник (українською) . Нова книга. ISBN 978-966-382-334-8.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|first=(довідка)
|
