French
DeutschГеєць Валерій Михайлович — Вікіпедія
| Валерій Михайлович Геєць | |
|---|---|
| Народився | 20 квітня 1945 (78 років) Сезьки, Ічнянський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | економіст |
| Alma mater | механіко-математичний факультет Київського національного університету |
| Галузь | макроекономіка |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка Інститут економіки та прогнозування НАН України Інститут економіки АН України |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
| Аспіранти, докторанти | Черняк Олександр Іванович Скрипниченко Марія Іллівна |
| Членство | НАН України Російська академія наук |
| Відомий завдяки: | Академік НАН України, член Президії НАН України |
| Нагороди |      |
Валерій Михайлович Ге́єць — доктор економічних наук, професор, академік НАН України; Заслужений діяч науки і техніки України (2000), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2004), Лауреат премії ім. В. С. Михалевича за видатні досягнення в галузі інформатики, теорії оптимізації і системного аналізу (2005), Лауреат премії «Людина року — 2005»; академік-секретар Відділення економіки НАН України (1998 — квітень 2009 р. — квітень 2015 р.), віце-президент НАН України (з квітня 2009 р. до квітня 2015 р.), Член Президії НАН України (з квітня 2015 р.), директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (з 1997 р.), лауреат премії Премії НАН України імені В. С. Михалєвича (2006), 15 жовтня 2009 удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка»[1]. Почесний доктор наук Хмельницького національного університету[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 квітня 1945 року в селі Сезьки Ічнянського району Чернігівської області.
Після закінчення 1968 року механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка скерований на роботу в Інститут економіки АН УРСР на посаду інженера.
З 1969 до 1972 рр. навчався в аспірантурі Інституту економіки НАН України. Підготував і захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (1974).
Протягом 1972—1975 рр. працював в Інституті економіки АН УРСР молодшим науковим співробітником; упродовж 1975—1979 рр. — старшим науковим співробітником; упродовж 1979—1987 рр. — зав. відділом економіко-математичного моделювання; упродовж 1987—1997 рр. — зав. відділом моделювання економічного розвитку.
У 1988 р. захистив докторську дисертацію. У 1991 р. Валерію Михайловичу присвоєно звання професора, 1992 року обрано членом-кореспондентом НАН України, а 1995 року — академіком НАН України.
З 2008 року працює на кафедрі готельно-ресторанного та туристичного бізнесу КНТЕУ за сумісництвом.
З 2009 року — віце-президент НАН України.
З квітня 2015 року — Член Президії Національної академії наук України[3].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | У робочому кабінеті |
| | Чергова прес-конференція |
| | На трибуні |
| | У постійному науковому пошуку |
Започаткував і розвиває наукову школу в галузі макроекономіки (теорія і моделі економічного прогнозування) та фінансів (фінансова безпека, бюджетна та боргова політика, оподаткування та податкове стимулювання розвитку економіки). Обґрунтував стратегію розвитку економіки України на довгострокову перспективу, за якою узгоджено та гармонізовано цільові орієнтири стабільного економічного зростання, інституційних перетворень, інноваційно-інвестиційної модернізації економіки, структурно-технологічного оновлення й інтеграції на цій основі у світову економіку. Висунув нову концепцію економічного зростання в умовах нестабільності. Наукові інтереси академіка Гейця сконцентровані також на розв'язанні проблем взаємодії суспільства, держави та бізнесу в напрямку створення ефективних механізмів їхнього впливу на подальшу капіталізацію економіки України і на забезпечення її самодостатності як суб'єкта міжнародної діяльності[4].
За результатами наукових досліджень Геєць В. М. опублікував понад 400 праць, серед яких 35 монографій (6 індивідуальних)[5], у тому числі «Трансформація моделі економіки України: ідеологія, протиріччя, перспективи» (1999); «Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання» (2000); «Нестабільність та економічне зростання» (2000); «Інноваційна стратегія українських реформ» (2002); «Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку» (2003); «Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні» (2003); «Україна у вимірі економіки знань» (2006); «Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України: В 3 т.» (2007). Під його науковим керівництвом захищено 17 докторських і 20 кандидатських дисертацій[5].
Геєць В. М. — головний редактор журналів «Економіка і прогнозування» й «Економіка України» та член наукових рад журналів: «Банківська справа», «Бізнес-Консультант», «Вісник економічної науки України», «Вісник Інституту економіки та прогнозування», «Вісник НАН України», «Вісник НБУ», «Власність в Україні», «Економіка промисловості», «Економічна кібернетика», «Економічна теорія», «Журнал європейської економіки», «Мир перемен», «Мысль», «Экономическое возрождение России».
У складі офіційних делегацій академік НАН України В. М. Геєць представляє українську економічну науку за кордоном, зокрема з 1991 року є представником України в Міжнародному Проекті ЛІНК-ООН (США)[6].
Іноземний член Російської академії наук (з 2011, 8 березня 2022 подав заяву про вихід зі складу іноземних членів РАН[7])[8].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Наукову діяльність поєднує із суспільно-науковою та громадською, зокрема є
- членом Секції соціогуманітарних наук Комітету Державних премій України в галузі науки і техніки,
- членом Координаційної ради з питань політики фінансового сектора,
- Головою експертної комісії ВАК України,
- заступником голови Наглядової ради Київського національного економічного університету,
- членом Наглядової ради Київського національного торговельно-економічного університету,
- заступником голови Державної комісії з питань стратегії економічного і соціального розвитку,
- віце-президентом громадської організації «Спілка економістів України» Спілка економістів України,
- представником Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин,
- президентом Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація економічної кібернетики»,
- членом громадсько-політичного об'єднання «Український форум».
Співзасновник компанії ТОВ «Міжрегіональна фінансово-юридична академія» разом з Максимом Мельником, сином ректора Податкової академії в Ірпені Петра Мельника[9]
У 2013 році висловлювався негативно щодо підписання Асоціації України з ЄС, обіцяючи втрати та лише короткотривалі вигоди від підписання, на противагу вступу до Митного союзу.[10] Геєць прогнозував втрати кваліфікованого персоналу[11], надмірні витрати України для адаптації законодавства і стандартів до європейських норм[12] (до 160 млрд євро[13]) тощо. Виступав на конференціях, організованих рухом «Український вибір» у липні[14] та листопаді 2013 року[15].
Втім з середини 2014 схвально відкликався про економічні результати Угоди про асоціацію з ЄС.[16]
Джерела[ред. | ред. код]
Інтерв'ю[ред. | ред. код]
- «Дзеркало тижня» № 8 (736) 7 — 13 березня 2009. Валерій Геєць: «Я розпоряджався би передусім своїми коштами, а не запозиченими, бо ми вже є жертвою кредитної експансії». Автор: Наталія Яценко. Перевірено 2009-05-10.
- Інтерв'ю з В. М. Гейцем. — Сергій Лямець, Світлана Крюкова, 22 жовтня 2012 — Економічна правда [Архівовано 22 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Академік Валерій Геєць: Максимальна задача — якнайшвидше завершити конфлікт [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Олексій Комаха, Сергій Лямець, Економічна правда — Понеділок, 11 серпня 2014, 13:30
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церемонія вручення відзнаки «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка» на Святковому засіданні Вченої ради 19 жовтня 2009 року. Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 14 листопада 2009.
- ↑ Хмельницький національний університет. Історія і сучасність:1995-2015 (PDF). 2017. с. 438. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
- ↑ Геєць В. М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / Валерій Михайлович Геєць ; НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. — К., 2009. — 864 с. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 18 грудня 2012.
- ↑ а б В. М. Геєць. Інформація на сайті ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України». Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
- ↑ Ukraine Country Report: Forecast of the main development macroindicators of Ukraine's economy for 2012—2013. Project LINK Fall Meeting, New York, October 24-26, 2011. Valeriy Heyets, Maria Skrypnychenko. Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian National Academy of Sciences (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2012.
- ↑ Пресслужба НАН України (8 березня 2022 року). Колективна заява до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН. НАН України. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ Иностранные члены РАН. www.ras.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
- ↑ Тупо. Ще тупіше // Наші гроші, 18 Березня 2011
- ↑ Експерти розповіли, як вступ у ЄС і МС може відбитися на Україні // Кореспондент, 6 червня 2013. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
- ↑ Валерій Геєць: Асоціація з ЄС залишить Україну без кваліфікованого персоналу // УНН, 8 листопада 2013
- ↑ Віктор Гречин. ЗВТ + інституційне зближення ЄС і України = Угода про Асоціацію // Українська правда, 27 вересня 2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 15 січня 2018.
- ↑ Академіки спробували обґрунтувати фінансові апетити Януковича // Газета. UA, 29 листопада 2013. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
- ↑ Путін прийшов на конференцію до Медведчука говорити про «цивілізаційний вибір України» //Дзеркало тижня, 27 липня, 2013. Архів оригіналу за 3 жовтня 2014. Процитовано 15 січня 2018.
- ↑ Конференция (Глазьев, Геец, Медведчук) 1.11.13 Харьков. Союз граждан Украины и России
- ↑ Оцінка впливу Угоди про асоціацію/ЗВТ між Україною та ЄС на економіку України // За ред. В. М. Гейця. К., 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Головко В. В. Геєць Валерій Михайлович [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 65. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Геєць Валерій Михайлович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]esu.com.ua
- Геєць Валерій Михайлович — наукова біографія. Перевірено 2009-05-10.
- Б. Є. Кваснюк. На передових рубежах вітчизняної економічної думки. До 60-річчя академіка НАНУ В. М. Гейця // ISSN [https://portal.issn.org/resource/ISSN/0320-4421 0320-4421. Історія народного господарства та економічної думки України. Вип. 37-38. — 2005. — C. 214—218]
- Офіційна Україна сьогодні. В. М. Геєць. Довідка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Науковці України. Геєць В. М. / Логос Україна [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія історії України. Геєць В. М. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Відеоматеріал YouTub Про Валерія Гейця [Архівовано 28 грудня 2015 у Wayback Machine.]
|
