Геть сором! — Вікіпедія

Геть сором!
Геть сором!
Жанр	соціальна драма мелодрама
Режисер	Олександр Муратов
Сценарист	Вікторія Муратова
Оператор	Віктор Політов Володимир Гутовський
Композитор	В'ячеслав Назаров
Кінокомпанія	Кіностудія імені О. Довженка
Тривалість	93 хв.
Країна	Україна
Рік	1994
IMDb	ID 0413959

«Геть сором!»  - український художній кінофільм 1994 року, екранізація оповідання Миколи Хвильового «Сентиментальна історія».

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм переносить глядача у часи НЕПу. З провінційного містечка у столицю приїздить дев’ятнадцятирічна Марія, щоб долучитися до будівельників «світлого майбутнього». Влаштувавшись на роботу та змінивши ім’я на більш романтичне – Б'янка – вона починає чекати на велике і світле кохання, про яке до тих пір читала лише у книжках.

В картині «Геть сором!» не система полює на героїню, а вона сама заподіює собі смерть внаслідок неможливості жити гідно в радянському світі. Б’янка (Н. Доля), як і у першотворі М. Хвильового, хоче віддатися чоловікові, гідному її мрії, але вимушена мати справу або зі слабким боягузом художником Чаргаром, або з огидним діловодом. Вона задихається у вульгарному оточенні, де у майбутньому у неї немає жодної перспективи.

Режисер гостро критично розкриває бюрократизм і сексуальну розпусту раннього СРСР. У фіналі фільму жорстока реальність ламає Б’янку, і вона вішається, тоді як у М. Хвильового ретроспективний спосіб на рації дає змогу припустити, що вона звикається з реальністю, виліковуючись від сентименталізму і донкіхотського мрійництва. Картини О. Муратова вирізняються глибоким розумінням психологічних переживань персонажів і смертельної небезпеки, яку становить для людини тоталітарна система. Так, провідним мотивом трьох фільмів є зв’язок – дегуманізованого радянського соціального середовища, суїцидального синдрому і сексуальності, від якої персонажі фатально залежні і яку провокатори майстерно використовують.

В картинах режисер точно передає істероїдність, надрив, меланхолію персонажів М. Хвильового, приречених до загибелі. У фільмах О. Муратова йдеться про надскладні схеми катування, розіграні каральною машиною проти індивіда.

Актори[ред. | ред. код]

• Наталя Доля
• Юрій Розстальний
• Наталя Надірадзе
• Віктор Коломієць
• Галина Частка
• Альбіна Сотникова
• Юрій Крітенко
• Олег Примогенов
• Людмила Сницар
• Микола Рушковський
• Наталя Роскокоха

Знімальна група[ред. | ред. код]

• Режисер: Олександр Муратов
• Сценарист: Вікторія Муратова
• Оператори: Віктор Політов, Володимир Гутовський
• Композитор: В'ячеслав Назаров
• Художник: Віталій Волинський

Джерела інформації[ред. | ред. код]

• Довженко-центр [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• кіно-театр.ру [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• інтер+ [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Проза Миколи Хвильового у фільмах Олександра Муратова [Архівовано 10 грудня 2018 у Wayback Machine.]