Гессен — Вікіпедія

Гéссен
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн: Пісня Гессена
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Вісбаден
Площа 21 114,94 км²
Населення 6 293 154 (31 грудня 2020)[1]
Густота 298 осіб/км²
Утворена 1945
Форма уряду парламентська республіка, самоврядний штат федерації
ВВП 292,016 млрд (2018)[2]
Борг 39,140 млрд € (30 вересня 2018)[3]
Голова Фолькер Буфф'є (ХДС)
Уряд ХДС і Зелені
Ландтаг ХСД (40 депутатів), СДПН (29), Зелені (29), Ліві (9), ВДП (11), АдН (19)
Останні вибори 28 жовтня 2018
Наступні вибори жовтень 2023
Голосів у Бундесраті 5
ISO DE-HE
Сайт www.hessen.de

Гéссен (нім. Land Hessen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в центральній частині країни. Столиця — місто Вісбаден. Сусідами землі є Північний Рейн — Вестфалія, Нижня Саксонія, Тюрингія, Баварія, Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц. Утворена 1945 року. Площа — 21 114,94 км². Населення — 6 293 154 (31 грудня 2020)[1]. На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. ХДС і Зелені очолюють земельний уряд. Голова уряду — Фолькер Буфф'є (ХДС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 28 жовтня 2018 року, в ньому представлені такі партії: ХСД (40 депутатів), СДПН (29), Зелені (29), Ліві (9), ВДП (11), АдН (19). Має 5 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 292,016 млрд (2018)[2]. Борг землі становить 39,140 млрд € (30 вересня 2018)[3]. Рівень безробіття — 4,2 % (листопад 2019)[4]. Міжнародний код — DE-HE.

Назва[ред. | ред. код]


Географія[ред. | ред. код]

Фізична карта Гессену

Земля Гессен знаходиться в самому центрі Німеччини і межує з землями Північний Рейн-Вестфалія, Нижня Саксонія, Тюрингія, Баварія, Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц. Загальна протяжність кордонів — 1410,736 кілометра

Столиця Вісбаден. Найбільші міста: Франкфурт-на-Майні, Кассель, Дармштадт, Оффенбах-на-Майні. Місцеві особливості: долини річок Рейн і Майн, гори Таунус, багаті на мінеральні джерела, як Бад-Гомбург і Вісбаден, див. також Швабія.

Історія[ред. | ред. код]

Назва Гессен (лат. Hassia) походить від давньогерманського племені гесси, які були родичами хаттів.

В VVI століттях територія Гессена увійшла до складу Франкської держави і була частиною області Франконія. 1137 року з Франконії було виділено графство Гессен і передано в управління ландграфам Тюрингії. Але після закінчення династії тюринзьких ландграфів у 1247-му спалахнула боротьба за Гессен між різними феодалами Німеччини. Зрештою Гессен зі столицею у Касселі став самостійним ландграфством та імперським князівством (з 1292). У XV столітті до Гессена було приєднано графства Каценельнбоген та Ганау на Майні і Райні, а 1567 року Гессен розділився на дві держави — Гессен-Кассель та Гессен-Дармштадт.

У 1803 Гессен-Кассель отримав права курфюрства і нову назву — Кургессен, але програв війну з Пруссією і став її провінцією у 1866. Гессен-Дармштадт став великим герцогством у 1806, а в 1871-му увійшов до складу Німецької імперії як окрема монархія (ліквідована у 1918-му), в 19191945 роках окрема земля. В 19451949 з обох частин утворена федеральна земля Німеччини — Гессен.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ
KasselLandkreis KasselWerra-Meißner-KreisSchwalm-Eder-KreisLandkreis Waldeck-FrankenbergLandkreis Hersfeld-RotenburgLandkreis FuldaVogelsbergkreisLandkreis Marburg-BiedenkopfLahn-Dill-KreisLandkreis Limburg-WeilburgLandkreis GießenMain-Kinzig-KreisWetteraukreisRheingau-Taunus-KreisHochtaunuskreisWiesbadenMain-Taunus-KreisKreis Groß-GerauFrankfurt am MainOffenbach am MainLandkreis OffenbachDarmstadtLandkreis Darmstadt-DieburgKreis BergstraßeKreis BergstraßeOdenwaldkreisBaden-WürttembergRheinland-PfalzBayernNordrhein-WestfalenNiedersachsenThüringen
3 округи, 5 незалежних міст, 21 район, 426 комун

З 1981 року землю поділено на три адміністративні округи: Дармштадт, Гіссен і Кассель. У адміністративні округи входять, своєю чергою, 21 район, 426 громад і п'ять так званих вільних міст.

Райони[ред. | ред. код]

Округ Дармштадт

Округ Гіссен

Округ Кассель

Незалежні міста[ред. | ред. код]

  1. Дармштадт (Darmstadt DA)
  2. Франкфурт-на-Майні (Frankfurt am Main F)
  3. Кассель (Kassel KS)
  4. Оффенбах-на-Майні (Offenbach am Main OF)
  5. Вісбаден (Wiesbaden WI)

Ландтаг[ред. | ред. код]

Фолькер Буфф'є, голова земельного уряду з 2013 року.

Розподіл місць у Гессенському ландтазі за результатами виборів 2018 року. Уряд очолює коаліція ХДС і Зелених.

9
29
29
11
40
19
29 29 11 40 19 

Розподіл 137 місць:


Населення[ред. | ред. код]

Релігія: 61 % протестанти, 33 % римо-католики.

Господарство[ред. | ред. код]

Виробляють вино, деревину, хімікати, автомобілі, оптичні прилади, електричні машини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bevölkerung in Hessen am 31.12.2020 nach Gemeinden (Landkreise und kreisfreie Städte sowie Gemeinden, Einwohnerzahlen auf Grundlage des Zensus 2011) (нім.)
  2. Bruttoinlandsprodukt von Hessen seit 1970. statista.com. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 4 травня 2020.
  3. Pressemitteilung Nr. 510 vom 20. Dezember 2018. www.destatis.de. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 4 травня 2020.
  4. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
  5. Зенон Кузеля. Наукова хроніка: Антропольоґія, археольоґія і етноґрафія в західноєвропейській науковій літературі останніх років.//Записки НТШ, 1904, том LIX. — С. 39.
  6. Brockhaus-Enzyklopädie. Neunzehnte, völlig neu bearbeitete Auflage, Leipzig-Mannheim, 2001, Bd. 33, S. 539.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаґ, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання[ред. | ред. код]

Північний Рейн-Вестфалія Нижня Саксонія
Рейнланд-Пфальц Тюрингія
Баден-Вюртемберг Баварія