Герман Рілінґ — Вікіпедія

Герман Рілінґ
 Поручник
Майор
Загальна інформація
Народження 1899(1899)
м. Лінц, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть 10 лютого 1944(1944-02-10)
м. Відень, Третій Рейх Третій Рейх
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Австрія Австрія
Третій Рейх Третій Рейх
Військова служба
Приналежність Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Австрія Австрія
Третій Рейх Третій Рейх
Рід військ  УГА
Вермахт Вермахт
Війни / битви Українсько-польська війна
Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Галицький хрест
Галицький хрест
Залізний хрест 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Герман Йозеф Йоганн Клеменс Марія фон Рілінґ (1899, м. Лінц, Австро-Угорщина — 10 лютого 1944, м. Відень) — австрійський, український та німецький військовий діяч, поручник УГА, командир підрозділу жандармерії ЗУНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Весілля Германа Рілінґа в Німецькім Яблоннім

Народився 1899 року у місті Лінц в аристократичній родині, барон.

Протягом 1909-1917 роках навчався у військових школах у Страсбурзі, Марбурзі та Відні. Останнє місце навчання - військова академія ім. Франца Йосифа, яку не встиг закінчити через повалення монархії.

З листопада 1918-го служить в Українській галицькій армії у званні четар. З грудня 1918 до січня 1919 командував підрозділом жандармерії ЗУНР, а із січня перейшов до кавалерії УГА. У червні 1919 потрапив до польського полону, з якого вдалось втекти та добратись 20 грудня 1919 року до Відня.

Продовжив службу вже у таборі УГА в Німецькім Яблоннім. Згодом одружився та 10 листопада 1921 року звільнився з армії.

Переїхав до Відня, працював журналістом, а згодом головним редактором журналу «Wiener Leben», який писав про світське життя віденської богеми. З 1928-го працював у Військовому архіві Австрії.

Військову кар'єру змушений був почати зі звання фенріха, оскільки австрійська влада не визнала здобуті звання в УГА. У січні 1939-го служив у званні лейтенанта у штабі 45-ї піхотної дивізії Вермахту. Останнє звання - майор.

Помер 10 лютого 1944 року у Відні, похований на Центральному цвинтарі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Олег Стецишин. Ландскнехти Галицької армії. Часопис, Львів 2012. ISBN 978-966-2720-02-0