French
DeutschГерман Олексій Юрійович — Вікіпедія
| Герман Олексій Юрійович | |
|---|---|
| Алексей Юрьевич (Георгиевич) Герман | |
| Дата народження | 20 липня 1938 |
| Місце народження | Ленінград, РРФСР, СРСР[1] |
| Дата смерті | 21 лютого 2013 (74 роки) |
| Місце смерті | Санкт-Петербург, Росія |
| Поховання | Богословське кладовище |
| Громадянство |  СРСР →  Росія |
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Кар'єра | 1960—2013 |
| Заклад | Смоленський державний драматичний театр імені О. С. Грибоєдоваd, ВДТ імені Товстоногова, Ленфільм, Q16702696? і Вищі курси сценаристів і режисерівd |
| Членство | СК СРСР |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0314516 |
Олексій Юрійович Ге́рман, також Олексій Герман-старший (нар. 20 липня 1938, Ленінград — пом. 21 лютого 2013, Санкт-Петербург) — радянський і російський кінорежисер, сценарист, актор і продюсер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1988). Народний артист Російської Федерації (1994).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Ленінграді в родині письменника Юрія (Георгія) Германа.
В 1960 закінчив режисерський факультет Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (майстерня Григорія Козинцева, керівник курсу — Олександр Музіль).
Син: Олексій Герман-молодший (нар. 1976) — російський кінорежисер, сценарист.
Творчість[ред. | ред. код]
Впродовж кількох років працював у театрі.
У 1964 Герман прийшов на «Ленфільм», де його першою роботою став фільм «Робоче селище», в якому він був другим режисером.
Дебютував як режисер у фільмі «Перевірка на дорогах». Робота над стрічкою була завершена в 1971, проте на екрани її випустили лише в 1985. За «Перевіркою на дорогах» послідували «Двадцять днів без війни» (1974) і «Мій друг Івана Лапшин» (1984). Остання завершена Германом стрічка — «Хрустальов, машину!» — вийшла на екрани в 1998.
Упродовж багатьох років працював над фільмом за твором братів Стругацьких «Важко бути богом», проте на екрани за його життя ця стрічка так і не вийшла.
Останні місяці[ред. | ред. код]
У листопаді 2012 потрапив до лікарні після падіння. Наприкінці грудня лікарі провели йому операцію з видалення внутрішньочерепних гематом, після чого він захворів на запалення легенів. Наприкінці січня повідомлялося, що режисера вдалося вилікувати від пневмонії. Проте в середині лютого його дружина Світлана Кармаліта заявила про погіршення здоров'я режисера.[2]
Відзнаки[ред. | ред. код]
Фестивалі та премії[3][ред. | ред. код]
- 1986 — Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
- 1986 — Міжнародний кінофестиваль у Локарно: Приз журі «Бронзовий леопард», Приз Ернеста Артариа (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
- 1987 — МКФ в Роттердамі:
- Премія критики (1971 «Перевірка на дорогах»)
- Премія критики (1976 «Двадцять днів без війни»)
- Премія критики (1984 «Мій друг Іван Лапшин»)
- 1988 — Державна премія СРСР (1971 «Перевірка на дорогах»)
- 1992 — Премія «Золотий овен»: «Людина кінематографічного року»
- 1998 — Каннський кінофестиваль: Участь в Основній програмі (1998 «Хрустальов, машину!»)
- 1999 — Премія «Ніка»:
- За найкращий ігровий фільм (1998 «Хрустальов, машину!»)
- За найкращу режисерську роботу (1998 «Хрустальов, машину!»)
- 1999 — Премія «Золотий овен»:
- За найкращий ігровий фільм (1998 «Хрустальов, машину!»)
- За найкращу режисерську роботу (1998 «Хрустальов, машину!»)
- 2008 — Премія «Ніка»: «За честь і гідність»
- 2008 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз «За видатний художній внесок у розвиток російського кінематографічного мистецтва»
- 2009 — КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз міста «Жива легенда Російського кіно»
- 2015 — Премія «Ніка» за 2014 рік (посмертно) — за найкращий фільм року і за найкращу режисуру (2013 «Важко бути богом»)[4]
Фільмографія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119213427 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Помер режисер Олексій Герман-старший. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 21 лютого 2013.
- ↑ Енциклопедія вітчизняного кіно: Олексій Герман (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- ↑ 31 березня 2015 відбулася XXVIII Урочиста церемонія вручення Національної кінематографічної премії «НІКА» за 2014 (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 29 січня 2016.
- ↑ Другий режисер у Володимира Венгерова
- ↑ Со-режисер з Григориєм Ароновим
- ↑ У титрах прізвище не вказано
- ↑ У титрах фільму як сценарист вказаний лише Едуард Володарський
Посилання[ред. | ред. код]
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
|
