Георгіївський провулок (Київ) — Вікіпедія

Георгіївський провулок Київ
Георгіївський провулок
Місцевість	Старий Київ
Район	Шевченківський
Назва на честь	Георгіївської церкви
Колишні назви
Георгіївська вул., Стрілецький пров.
Загальні відомості
Протяжність	240 м
Координати початку	50°27′04″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.513750° сх. д. / 50.451194; 30.513750Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.451194° пн. ш. 30.513750° сх. д. / 50.451194; 30.513750
Координати кінця	50°27′09″ пн. ш. 30°30′41″ сх. д. / 50.452528° пн. ш. 30.511528° сх. д. / 50.452528; 30.511528
поштові індекси	01030
Транспорт
Найближчі станції метро	«Золоті ворота»
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10312
У проєкті OpenStreetMap	r414586
Мапа
Георгіївський провулок у Вікісховищі

Гео́ргіївський провулок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Рейтарської до Стрілецької вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Один з давніх київських провулків. Його назва походить від Георгіївської церкви. Церква, названа на честь святого Георгія, стояла поблизу перетину сучасних вулиць Володимирської та Рейтарської, була зруйнована 1935 року. У давнину частина вулиці Рейтарської входила до складу Георгіївського провулка^[1]. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначений під назвою Георгіївська вулиця^[2]. У 1861 році провулок віднесений до 2-го розряду вулиць, на ньому дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лінії вулиці та дерев'яні — у подвір'ях^[3]. З 1939 року мав назву Стрілецький провулок^[4]. Сучасну історичну назву відновлено 1990 року^[5].

Особистості[ред. | ред. код]

У будинку, що раніше стояв на Георгіївському провулку, 11, влітку 1859 року мешкав Тарас Шевченко. У грудні 1917 року в лівій частині цього будинку оселився український художник, графік Георгій Нарбут, де і прожив до смерті. У будинку мешкав також історик, генеалог, архівіст і музейний діяч Вадим Модзалевський^[1].

Забудова[ред. | ред. код]

Лівий бік провулка був щільно забудований з сер. XIX ст. Із забудови XIX — поч. XX ст. збереглися лише два будинки — № 7 і № 9 — колишня лікарня Товариства лікарів-спеціалістів «Георгіївська лічниця» (№ 7). На правому боці провулка зберігся парадний в'їзд до Софії Київської — брама Заборовського, названа так від імені митрополита Рафаїла^[1].

• 
  Брама Заборовського
• 
  Будинок № 2
• 
  Будинок № 7

Пам'ятники[ред. | ред. код]

На перетині з Рейтарською і Золотоворітською вулицями встановлено пам'ятник «Захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь», а також фігура героя мультфільму «Їжачок у тумані». Цей твір Костянтина Скретуцького носить назву «Конячка».

• 
  Пам'ятник «Захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь»
• 
  Фігура «Конячка».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• В Киеве возле памятника Ежику в тумане строится площадка для посетителей [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

Георгіївський провулок у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Файли у Вікісховищі?

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 159.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 49. — ISBN 5-88500-070-0.

• Георгіївський провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 47. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 533. (рос.)

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Місцевість Старий Київ Вулиці Велика Житомирська · Володимирська · Олеся Гончара · Бориса Грінченка · Десятинна · Золотоворітська · Ірининська · Костельна · Лисенка · Мала Житомирська · Малопідвальна · Михайлівська · Паторжинського · Прорізна · Рейтарська · Софіївська · Стрілецька · Стрітенська · Алли Тарасової · Терещенківська · Трьохсвятительська · Богдана Хмельницького · Євгена Чикаленка ·Ярославів Вал Площі Європейська · Львівська · Михайлівська · Майдан Незалежності · Софійська · Театральна Провулки Георгіївський · Десятинний · Михайлівський · Рильський · Тараса Шевченка Проїзди Володимирський · Золотоворітський Узвіз Андріївський Зниклі площі Глінки · Панаса Мирного Зниклі провулки Музичний · Святополк-Михайлівський :Категорія: (76)

1. ↑ ^{а б в} Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с. : іл.
2. ↑ План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
3. ↑ Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
4. ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
5. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3740. Арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]