Геопросторові дані — Вікіпедія

Геопросторо́ві да́ні — це інформація, що визначає географічне положення та характеристики природних та побудованих об'єктів та кордони на поверхні Землі. Дані про об'єкти та явища, які безпосередньо або опосередковано пов'язані з місцеположенням на Землі, що визначені у певній системі просторово-часових координат; набори даних про такі об'єкти та зв'язки між ними.

Ба́зовий набі́р геопросторо́вих да́них — стандартизована сукупність загальногеографічних даних, покладених в основу інтегрування і спільного використання у геоінформаційних системах геопросторових даних різноманітного походження.

Геопросторові дані - сукупність даних про геопросторовий об’єкт (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних").

Базові геопросторові дані - загальнодоступні геопросторові дані, що складають уніфіковану цифрову координатно-просторову основу для виробництва, інтеграції та провадження іншої діяльності з різними геопросторовими даними (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних").

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кабінет Міністрів України Постанова Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003—2010 роки (Державна науково-технічна програма, розд. Загальна частина) від 16 січня 2003 р. N 37 м. Київ
  • Концепція формування національної інфраструктури геопросторових даних України
  • Закон України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних"[1]
  1. Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» від 13.04.2020 № 554-IX