Генерал армії (СРСР) — Вікіпедія

К. Рокоссовський у однострої з відповідними знаками розрізення генерала армії

Генерал армії Радянського Союзу — вище генеральське військове звання в Збройних Силах Радянського Союзу в період з 1940 по 1991. Вище цього звання було лише звання Маршал Радянського Союзу.

Історія створення[ред. | ред. код]

Військове звання генерала армії було введено в Червоній армії 7 травня 1940 року, як найвище з чотирьох генеральських звань. Відновлення генеральських звань диктувалося як прагненням сталінського режиму до реставрації деяких зовнішніх прикмет ладу дореволюційної Росії, так і міркуваннями чисто практичними: дійсно, військові звання вищого командного і начальницького складу, що існували в 1935—1940 роках, збігалися зі скороченими позначеннями командних посад (комдив — командир дивізії, комкор — командир корпусу, командарм — командувач армією) і тому були незручні у використанні.

Звання «генерал армії» не існувало в дореволюційній Росії; зразками, напевно, стали у пригоді французьке армійський генерал (фр. général d'armée) та американське (англ. General of the Army) вищі генеральські звання.

Першими радянськими генералами армії сталі Г. К. Жуков, К. П. Мерецков і І. В. Тюленєв; до початку війни до них приєдналися Й. Р. Апанасенко (командувач Далекосхідним фронтом) і Д. Г. Павлов (командувач Західним ВО).

У роки війни[ред. | ред. код]

Як і звання Маршала Радянського Союзу, звання генерала армії не присвоювалося нікому з початку війни аж до січня 1943 року, коли новий знак розрізнення — погони з чотирма зірками — отримав О. М. Василевський.

В подальшому вище генеральське звання генерала армії до закінчення німецько-радянської війни було присвоєне ще 18 воєначальникам. 10 воєначальників, що отримали під час німецько-радянського конфлікту звання генерала армії, стали згодом Маршалами Радянського Союзу (з них шістьох — ще в ході війни). Серед генералів армії Другої світової війни — такі полководці, як загиблі на фронті М. Ф. Ватутін і І. Д. Черняховський, начальник Генерального штабу СРСР, кавалер ордена «Перемога» О. І. Антонов.

Після скасування власних звань військово-політичному складу (1942) та спеціальних звань ГБ (1945) вищі чини цих військ отримали генеральські звання. Першим генералом армії — членом військової ради став у 1944 році М. О. Булганін; у липні 1945 року генералом армії став комісар державної безпеки 1-го рангу В. М. Меркулов.

З 1945 по 1991[ред. | ред. код]

Після війни, і особливо з початку 1970-х років, звання генерала армії нерідко присвоювалося вже не за особливі заслуги, як в роки Другої світової, а за фактом знаходження на тій або іншою посаді, що «дає» право на це звання; крім того, з 1970-х років стає звичайним присвоєння цього звання політробітникам і співробітникам органів державної безпеки (раніше такі приклади були абсолютно одиничні). Вказані причини зумовлюють зростання числа осіб, які отримують це звання в мирний час: якщо з 1950 по 1969 рік звання генерала армії отримали тільки 39 чоловік, то з 1970 по 1991 — вже 64. Починаючи з 1967 року вже не обходиться жодного року без присвоєння звання генерала армії.

Декілька підвищується середній вік генералів армії (на час присвоєння) — з 57 років (1950—1960-і) до 59 років (1970—1980-і). Всього звання «генерал армії» за 1940—1991 роки було присвоєне 133 воєначальникам, більша частина яких займала командні пости, значна кількість — також штабні і тилові. З них 31 воєначальникові згодом було присвоєне звання Маршала Радянського Союзу, а ще одному — В. Ф. Толубко — звання Головного маршала артилерії.

Наймолодшим генералом армії був І. Д. Черняховський, що отримав звання за три дні до свого 38-річчя, найстарішим у момент присвоєння — заступник голови КДБ Г. К. Циньов, якому звання було присвоєне в 71-річному віці. Найдовше мав цей чин І. В. Тюленєв — 38 років, найкоротший час, 12 днів, генералом армії був В. Я. Колпакчи, що отримав звання 5 травня 1961, а вже 17 травня загинув.

О. М. Василевському всього через 29 днів після присвоєння військового звання генерала армії (16 лютого 1943 року) було присвоєне звання Маршала Радянського Союзу.

Відповідні звання існували у родах військ з 1943 року. Вони мали особливі маршальські звання: звання маршал авіації, маршал артилерії, маршал бронетанкових військ, маршал інженерних військ, маршал військ зв'язку, що дорівнювалися до звання «генерал армії».

У 1984 році останні три, а в 1993 році перші два звання було скасовано.

На флоті в 1940—1945 і з 1962 відповідним званням є адмірал флоту; у 1945—1962 роках флотського звання, відповідного чину генерала армії, не існувало.

Знаки розрізнення[ред. | ред. код]

Як знаки розрізнення для генералів армії були встановлені (Наказом НКО № 212 від 13 липня 1940 року): п'ять позолочених зірочок на червоних петлицях; на рукавах вишита велика золота зірка, облямована червоним кантом, і один косинець з широкого 32-мм золотого галуну, а у верхній частині — з червоного сукна — шириною 10 мм.

У січні 1943 року ці знаки розрізнення були відмінені і введені знаки розрізнення на погонах — 4 «генеральських» зірки у ряд. У 1974—1997 роках радянські генерали армії носили знаки розрізнення, наближені до маршалів родів військ. Замість погонів з чотирма зірками були введені погони з однією великою зіркою і загальновійськовою емблемою, а на краватці при парадній формі носилася Маршальська Зірка «малого» зразка. Вказана зміна у формі мала на меті подолати «нерівність» між генералами армії і рівними їм за чином маршалами родів військ.

В арміях інших держав військове звання генерала армії дорівнювало зі званнями фельдмаршала (Велика Британія), генерала армії США, армійський генерал (Франція) тощо.

Знаки розрізнення генерала армії в 1940-1991 роках
  • Петлиця, 1940–1943
    Петлиця, 1940–1943
  • Погон, 1943–1955
    Погон, 1943–1955
  • Погон, 1955–1974
    Погон, 1955–1974
  • Погон, 1974–1991
    Погон, 1974–1991
  • Маршальська зірка «малого» типу
    Маршальська зірка «малого» типу

Список генералів армії СРСР[ред. | ред. код]

№ ПІБ Дата присвоєння посада на момент присвоєння Примітки
1 Жуков Георгій Костянтинович 4 червня 1940 командувач військами Київського Особливого військового округа Маршал Радянського Союзу з 18 січня 1943
2 Мерецков Кирило Панасович 4 червня 1940 заступник народного комісара оборони СРСР з бойової підготовки та військово-навчальним закладам Маршал Радянського Союзу з 26 жовтня 1944
3 Тюленєв Іван Володимирович 4 червня 1940 командувач військами Московського військового округа
4 Апанасенко Йосип Родіонович 22 лютого 1941 командувач військами Далекосхідного фронту
5 Павлов Дмитро Григорович 22 лютого 1941 командувач військами Західного Особливого військового округа
6 Василевський Олександр Михайлович 18 січня 1943 начальник Генерального штабу РСЧА, заступник народного комісара оборони СРСР Маршал Радянського Союзу з 16 лютого 1943
7 Ватутін Микола Федорович 12 лютого 1943 командувач військами Південно-Західного фронту
8 Малиновський Родіон Якович 28 квітня 1943 командувач військами Південно-Західного фронту Маршал Радянського Союзу з 10 вересня 1944
9 Рокоссовський Костянтин Костянтинович 28 квітня 1943 командувач військами Центрального фронта Маршал Радянського Союзу з 29 червня 1944
10 Конєв Іван Степанович 26 серпня 1943 командувач військами Степового фронту Маршал Радянського Союзу з 20 лютого 1944
11 Попов Маркіан Михайлович 26 серпня 1943,

3 серпня 1953

командувач військами Брянського фронту;

командувач військами Таврійського військового округа

знижений до генерал-полковника 20 квітня 1944; відновлений у 1953 році
12 Антонов Олексій Інокентійович 27 серпня 1943 1-й заступник начальника Генерального штабу РСЧА
13 Єрьоменко Андрій Іванович 27 серпня 1943 командувач військами Калінінського фронту Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955
14 Соколовський Василь Данилович 27 серпня 1943 командувач військами Західного фронту Маршал Радянського Союзу з 3 липня 1946
15 Толбухін Федір Іванович 21 вересня 1943 командувач військами Південного фронту Маршал Радянського Союзу з 12 вересня 1944
16 Петров Іван Юхимович 9 жовтня 1943
26 жовтня 1944 		командувач військами Північно-Кавказького фронту;

командувач військами 4-го Українського фронту

знижений до генерал-полковника 4 лютого 1944, відновлений 26 жовтня 1944
17 Хрульов Андрій Васильович 7 листопада 1943 начальник Тилу РСЧА
18 Баграмян Іван Христофорович 17 листопада 1943 командувач військами 1-го Прибалтійського фронту Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955
19 Говоров Леонід Олександрович 17 листопада 1943 командувач військами Ленінградського фронту Маршал Радянського Союзу з 18 червня 1944
20 Черняховський Іван Данилович 26 червня 1944 командувач військами 3-го Білоруського фронту
21 Захаров Георгій Федорович 28 липня 1944 командувач військами 2-го Білоруського фронту
22 Масленников Іван Іванович 28 липня 1944 командувач військами 3-го Прибалтійського фронту
23 Пуркаєв Максим Олексійович 26 жовтня 1944 командувач військами Далекосхідного фронту
24 Булганін Микола Олександрович 17 листопада 1944 заступник народного комісара оборони СРСР Маршал Радянського Союзу з 3 листопада 1947, знижений до генерал-полковника 26 листопада 1958
25 Захаров Матвій Васильович 29 травня 1945 командувач військами 2-го Українського фронту Маршал Радянського Союзу з 8 травня 1959
26 Меркулов Всеволод Миколайович 9 липня 1945 народний комісар державної безпеки СРСР розстріляний 23 грудня 1953, позбавлений звання 31 грудня 1953
27 Курасов Володимир Васильович 12 листопада 1948 головнокомандувач Центральною групою військ (Австрія)
28 Маландін Герман Капітонович 12 листопада 1948 заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР
29 Чуйков Василь Іванович 12 листопада 1948 1-й заступник головнокомандувача Групою радянських військ у Німеччині Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955
30 Штеменко Сергій Матвійович 12 листопада 1948,

19 лютого 1968

начальник Генерального штабу Збройних Сил СРСР;

1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР, начальник штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського договору

знижений до генерал-лейтенанта у червні 1953,

підвищений до генерал-полковника 26 листопада 1956

31 Бірюзов Сергій Семенович 3 серпня 1953 головнокомандувач Центральною групою військ (Австрія) Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955
32 Гречко Андрій Антонович 3 серпня 1953 головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955
33 Малінін Михайло Сергійович 3 серпня 1953 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР
34 Москаленко Кирило Семенович 3 серпня 1953 командувач військами Московського військового округу Маршал Радянського Союзу з 11 березня 1955
35 Крилов Микола Іванович 18 вересня 1953 1-й заступник командувача військами Далекосхідного військового округу Маршал Радянського Союзу з 28 квітня 1962
36 Батов Павло Іванович 10 березня 1955 командувач військами Прикарпатського військового округу
37 Галицький Кузьма Микитович 8 серпня 1955 командувач Північною групою військ (Польща)
38 Горбатов Олександр Васильович 8 серпня 1955 командувач військами Прибалтійського військового округа
39 Жадов Олексій Семенович 8 серпня 1955 головнокомандувач Центральною групою військ (Австрія)
40 Казаков Михайло Ілліч 8 серпня 1955 командувач військами Уральського військового округа
41 Лучинський Олександр Олександрович 8 серпня 1955 командувач військами Туркестанського військового округа
42 Сєров Іван Олександрович 8 серпня 1955 Голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР знижений до генерал-майора 12 березня 1963
43 Федюнінський Іван Іванович 8 серпня 1955 командувач військами Закавказького військового округа
44 Поплавський Станіслав Гилярович 12 серпня 1955 заступник міністра національної оборони Польської народної республіки
45 Голиков Пилип Іванович 8 травня 1959 начальник Головного політичного управління Радянської Армії та Військово-Морського Флоту Маршал Радянського Союзу з 6 травня 1961
46 Курочкін Павло Олексійович 8 травня 1959 начальник Військової академії імені М. В. Фрунзе
47 Лелюшенко Дмитро Данилович 8 травня 1959 командувач військами Уральського військового округа
48 Батицький Павло Федорович 5 травня 1961 командувач військами Московського округа ППО Маршал Радянського Союзу з 15 квітня 1968
49 Іванов Володимир Дмитрович 5 травня 1961 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР
50 Колпакчи Володимир Якович 5 травня 1961 начальник Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ
51 Пеньковський Валентин Антонович 5 травня 1961 командувач військами Далекосхідного військового округу
52 Крейзер Яків Григорович 27 квітня 1962 командувач військами Далекосхідного військового округу
53 Плієв Ісса Олександрович 27 квітня 1962 командувач військами Північно-Кавказького військового округа
54 Якубовський Іван Гнатович 27 квітня 1962 головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині Маршал Радянського Союзу з 12 квітня 1967
55 Єпішев Олексій Олексійович 11 травня 1962 начальник Головного політичного управління Радянської Армії та Військово-Морського Флоту з генерал-майорів
56 Бєлобородов Опанас Павлантійович 22 лютого 1963 командувач військами Московського військового округа
57 Гетьман Андрій Лаврентійович 13 квітня 1964 командувач військами Прикарпатського військового округа
58 Кошовий Петро Кирилович 13 квітня 1964 командувач військами Київського військового округа Маршал Радянського Союзу з 15 квітня 1968
59 Стученко Андрій Трохимович 13 квітня 1964 командувач військами Закавказького військового округа
60 Павловський Іван Григорович 12 квітня 1967 заступник міністра оборони СРСР
61 Соколов Сергій Леонідович 12 квітня 1967 1-й заступник міністра оборони СРСР Маршал Радянського Союзу з 17 лютого 1978
62 Маргелов Василь Пилипович 25 жовтня 1967 командувач повітряно-десантних військами
63 Гусаковський Йосип Іраклійович 19 лютого 1968 начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР
64 Іванов Семен Павлович 19 лютого 1968 командувач військами Сибірського військового округа
65 Лащенко Петро Миколайович 19 лютого 1968 головний військовий радник у Об'єднаної Арабської Республіці
66 Лященко Микола Григорович 19 лютого 1968 командувач військами Туркестанського військового округа
67 Хетагуров Георгій Іванович 19 лютого 1968 командувач військами Прибалтійського військового округа
68 Маряхін Сергій Степанович 22 лютого 1968 1-й заступник начальника Тилу Збройних Сил СРСР
69 Білик Петро Олексійович 21 лютого 1969 командувач військами Забайкальського військового округа
70 Куликов Віктор Георгійович 29 квітня 1970 головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині Маршал Радянського Союзу з 14 січня 1977
71 Толубко Володимир Федорович 29 квітня 1970 командувач військами Далекосхідного військового округу головний маршал артилерії з 25 березня 1983
72 Щеглов Панас Федорович 29 квітня 1970 1-й заступник Головнокомандувача військами ППО країни
73 Івашутін Петро Іванович 22 лютого 1971 заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР — начальник Головного розвідувального управління
74 Комаровський Олександр Миколайович 2 листопада 1972 заступник міністра оборони СРСР з будівництва та розквартирування військ
75 Радзієвський Олексій Іванович 2 листопада 1972 начальник Військової академії імені М. В. Фрунзе
76 Івановський Євген Пилипович 3 листопада 1972 головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині
77 Куркоткін Семен Костянтинович 3 листопада 1972 заступник міністра оборони СРСР — начальник Тилу Збройних Сил СРСР Маршал Радянського Союзу з 25 березня 1983
78 Петров Василь Іванович 15 грудня 1972 командувач військами Далекосхідного військового округу Маршал Радянського Союзу з 25 березня 1983
79 Огарков Микола Васильович 5 жовтня 1973 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР Маршал Радянського Союзу з 30 жовтня 1977
80 Мальцев Євдоким Єгорович 4 листопада 1973 начальник Воєнно-політичної академії ім. В. І. Леніна
81 Шавров Іван Єгорович 5 листопада 1973 начальник Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР им. К. Є. Ворошилова
82 Брежнєв Леонід Ілліч 22 березня 1974 генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Ради оборони СРСР з генерал-лейтенантів, Маршал Радянського Союзу з 7 травня 1976
83 Шкадов Іван Миколайович 29 квітня 1975 начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР
84 Васягін Семен Петрович 19 лютого 1976 начальник політичного управління Сухопутних військ
85 Устинов Дмитро Федорович 29 квітня 1976 міністр оборони СРСР Маршал Радянського Союзу з 30 липня 1976
86 Андропов Юрій Володимирович 10 вересня 1976 Голова Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР
87 Щолоков Микола Онисимович 10 вересня 1976 міністр внутрішніх справ СРСР позбавлений звання 6 листопада 1984
88 Грибков Анатолій Іванович 29 жовтня 1976 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР, начальник штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського договору
89 Третяк Іван Мойсейович 29 жовтня 1976 командувач військами Далекосхідного військового округу
90 Алтунін Олександр Терентійович 16 лютого 1977 заступник міністра оборони СРСР — начальник Громадянської оборони СРСР
91 Герасимов Іван Олександрович 28 жовтня 1977 командувач військами Київського військового округа
92 Говоров Володимир Леонідович 28 жовтня 1977 командувач військами Московського військового округа
93 Майоров Олександр Михайлович 28 жовтня 1977 командувач військами Прибалтійського військового округа
94 Варенников Валентин Іванович 17 лютого 1978 командувач військами Прикарпатського військового округу
95 Матросов Вадим Олександрович 13 грудня 1978 начальник Головного управління прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР
96 Цвігун Семен Кузьмич 13 грудня 1978 1-й заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР
97 Циньов Георгій Карпович 13 грудня 1978 заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР
98 Козлов Михайло Михайлович 2 лютого 1979 начальник Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР ім. К. Є. Ворошилова
99 Обатуров Геннадій Іванович 19 лютого 1979 головний військовий радник при міністрові національної оборони Соціалістичної Республіки В'єтнам
100 Ахромеєв Сергій Федорович 23 квітня 1979 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР Маршал Радянського Союзу з 25 березня 1983
101 Салманов Григорій Іванович 29 жовтня 1979 командувач військами Забайкальського військового округу
102 Яковлєв Іван Кирилович 7 травня 1980 начальник Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР
103 Зайцев Михайло Митрофанович 4 листопада 1980 головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині
104 Лушев Петро Георгійович 2 листопада 1981 командувач військами Московського військового округа
105 Сорокін Михайло Іванович 2 листопада 1981 головний військовий радник у Афганістані
106 Шабанов Віталій Михайлович 2 листопада 1981 заступник міністра оборони СРСР з озброєння
107 Максимов Юрій Павлович 16 грудня 1982 командувач військами Туркестанського військового округа
108 Сухоруков Дмитро Семенович 16 грудня 1982 командувач повітряно-десантних військами
109 Федорчук Віталій Васильович 17 грудня 1982 міністр внутрішніх справ СРСР
110 Беліков Валерій Олександрович 4 листопада 1983 командувач військами Прикарпатського військового округу
111 Чебриков Віктор Михайлович 4 листопада 1983 Голова Комітету державної безпеки СРСР
112 Язов Дмитро Тимофійович 6 лютого 1984 командувач військами Середньоазійського військового округу Маршал Радянського Союзу з 28 квітня 1990
113 Кривда Федот Пилипович 31 жовтня 1984 головний військовий радник при міністрові національної оборони Соціалістичної Республіки В'єтнам
114 Ємохонов Микола Павлович 10 квітня 1985 1-й заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР
115 Лизичев Олексій Дмитрович 19 лютого 1986 начальник Головного політичного управління Радянської Армії та Військово-Морського Флоту
116 Волошин Іван Макарович 7 травня 1986 головнокомандувач військами Далекого Сходу
117 Снєтков Борис Васильович 7 травня 1986 командувач військами Ленінградського військового округу
118 Постников Станіслав Іванович 3 листопада 1986 командувач військами Забайкальського військового округу
119 Бобков Пилип Денисович 30 листопада 1987 1-й заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР
120 Крючков Володимир Олександрович 27 січня 1988 заступник Голови Комітету державної безпеки СРСР — начальник Першого головного управління
121 Архипов Володимир Михайлович 16 лютого 1988 командувач військами Московського військового округа
122 Попов Микола Іванович 16 лютого 1988 командувач військами Туркестанського військового округа
123 Кочетов Костянтин Олексійович 29 квітня 1988 командувач військами Закавказького військового округа
124 Бетехтін Анатолій Володимирович 4 листопада 1988 1-й заступник головнокомандувача Сухопутними військами
125 Лобов Володимир Миколайович 15 лютого 1989 начальник штабу Об'єднаних збройних сил держав-учасників Варшавського договору, 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР
126 Моїсеєв Михайло Олексійович 15 лютого 1989 начальник Генерального штабу Збройних Сил СРСР — 1-й заступник міністра оборони СРСР
127 Шуральов Володимир Михайлович 15 лютого 1989 представник головнокомандувача Об'єднаними збройними силами держав-учасників Варшавського договору у Національній народній армії НДР
128 Гареєв Махмут Ахметович 14 листопада 1989 головний військовий радник при Верховному головнокомандувачеві збройними силами Демократичної Республіки Афганістан
129 Михайлов Владлен Михайлович 24 жовтня 1990 заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР — начальник Головного розвідувального управління
130 Грачев Микола Федорович 6 лютого 1991 головний військовий радник при Верховному головнокомандувачеві збройними силами Демократичної Республіки Афганістан
131 Єрмаков Віктор Федорович 6 лютого 1991 начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР
132 Яшин Юрій Олексійович 29 квітня 1991 заступник міністра оборони СРСР — голова Держтехкомісії СРСР
133 Кобець Костянтин Іванович 24 серпня 1991 начальник зв'язку Збройних Сил СРСР — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил СРСР; міністр оборони РРФСР

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генерал_армії_(СРСР)&oldid=41388084