Гелій-4 — Вікіпедія

Гелій-4

Загальні відомості
Назва, символ Гелій-4,4He
Нейтронів 2
Протонів 2
Властивості ізотопу
Природна концентрація 99,999863(3)
Період напіврозпаду стабільний
Атомна маса 4,00260325415(6) а.о.м
Спін 0+
Дефект маси 2 424,91565(6) кеВ

Гелій-4 — легкий стабільний нерадіоактивний ізотоп гелію, найпоширеніший із двох природних ізотопів, що становить приблизно 99,999863 % гелію на Землі[1]. Його ядро ​​складається з двох протонів і двох нейтронів.

Атом гелію. Зображено ядро (рожевий) і розподіл електронної хмарки (чорний). Ядро (верхнє праворуч) гелію-4 насправді сферично симетричне і дуже нагадує електронну хмару, хоча для більш складних ядер це не завжди так.

Ядерний синтез двох ядер гелію-4 неможливий, оскільки сума енергій зв'язку двох ядер гелію більша від енергії зв'язку баріонів в ядрі берилію-8. Тому багато радіоактивних ізотопів розпадаються (альфа-розпад) з утворенням ядра гелію-4, яке тоді називають альфа-частинкою.

Коли гелій-4 охолоджений нижче 2,17 K (−271 °C), він стає надплинним, з дуже незвичайними для рідини властивостями: якщо гелій-4 помістити у відкриту посудину, то через деякий час він витече з неї. Це дивне явище не можна пояснити за допомогою класичної механіки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Audi, G.; Bersillon, O.; Blachot, J.; Wapstra, A. H. (22 грудня 2003). The Nubase evaluation of nuclear and decay properties. Nuclear Physics A. Т. 729, № 1. с. 3—128. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. ISSN 0375-9474. Процитовано 2 березня 2024.

Див. також

[ред. | ред. код]