Гвердцителі Тамара Михайлівна — Вікіпедія

Гвердцителі Тамара Михайлівна
груз. თამარა გვერდწითელი
Основна інформація
Повне ім'я груз. თამარ გვერდწითელი
Дата народження 18 січня 1962(1962-01-18) (62 роки)
Місце народження Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Роки активності 1972[1] — тепер. час
Громадянство СРСР, Грузія і Росія[2]
Національність грузини[3]
Професії співачка, піаністка, композиторка, акторка, поетка, письменниця
Освіта Тбіліська державна консерваторія
Співацький голос контральто
Інструменти фортепіано, рояль, гітара, синтезатор, орган, акордеон і вокал[d]
Мова російська, грузинська, французька, італійська, іспанська, англійська і іврит
Жанри естрада
Колективи Мзіурі[d]
Нагороди
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Тама́ра Миха́йлівна Гвердците́лі (груз. თამარ გვერდწითელი; нар. 18 січня 1962, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянська, грузинська і російська співачка, піаністка, актриса, композитор. Народна артистка Грузинської РСР (1989). Народна артистка Російської Федерації (2004).

Виконує пісні вісьмома мовами: рідною грузинською, а також українською, російською, французькою, італійською, іспанською, англійською та івритом.

Життєпис[ред. | ред. код]

Є представницею давнього грузинського дворянського роду.

Мати Тамари — Інна Володимирівна Кофман — з України, уродженка Одеси, вчителька російських мови та літератури[4], рано прищепила дочці любов до музики. Тамара навчалася в музичній спецшколі при Тбіліській консерваторії. На початку 1970-х років Гвердцителі стала солісткою дитячого музичного ансамблю «Мзіурі», у складі якого об'їздила з гастролями чимало міст тодішнього Радянського Союзу.

Після закінчення школи вступила до Тбіліської консерваторії й закінчила її за класами фортепіано й композиції, а також закінчила спеціальний коледж з вокалу.

У 1971 році перемогла на міжнародному конкурсі «Червона гвоздика» (рос. «Красная гвоздика») в Сочі. У 1982 році взяла участь у конкурсі попмузики в Дрездені, а у 1988 році перемогла в Софії на конкурсі «Золотий Орфей», виступала також на музичних фестивалях у Сопоті та Санремо.

У 1989 році стала народною артисткою Грузії, а у 2004 році — народною артисткою РФ.

У 1991 році перебувала в Парижі, де тісно співпрацювала з французькою зіркою Мішелем Леграном. За контрактом співачка виступила в низці спільних концертів з Леграном, у тому числі співаючи дуетом, зокрема й у всесвітньо відомій паризькій «Олімпії».

Мешкає і в Грузії, а також у Росії, де має приватну садибу в Підмосков'ї. У Росії є популярною на різноманітних телешоу, зокрема, перемігши в парі з актором Дмитром Дюжевим у 2-му сезоні російського аналога шоу «Дві зірки», деякий час активно гастролювала з Дюжевим та іншими учасниками телепроєкту промотуром.

Є доволі популярною в Україні. Крім концертів, співачка часто бере участь у спецпроєктах українського телебачення. Неодмінно Гвердцителі виступає у заходах, пов'язаних з ім'ям українського поета-пісняра Юрія Рибчинського, який є одним з авторів пісень співачки, зокрема одного з найяскравіших її хітів «Віват, король!».

З Україною пов'язує й співпраця з всесвітньо відомим оперним тенором Володимиром Гришком, з яким на сцені Дніпропетровського оперного театру у 2011—2012 роках в опері Жоржа Бізе «Кармен» Тамара виконувала партію головної героїні.

У творчому доробку поета Сергія Губерначука є вірші-присвята Тамарі Гвердцителі зі словами «Чуєш? Хор у одній людині… Вона намагнічена піснею жити»[5].

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1982 — Дебют. Тамара Гвердцители
  • 1985 — Музыка: поёт Тамара Гвердцители
  • 1992 — Тамара Гвердцители поёт свои песни
  • 1994 — Виват, Король!
  • 1996 — Спасибо, Музыка, тебе!
  • 2000 — Лучшие песни разных лет
  • 2001 — Посвящение Женщине
  • 2002 — Виват, Любовь, Виват!
  • 2002 — Мне вчера приснилось небо
  • 2003 — Избранное
  • 2004 — Музыка — Храм Души
  • 2008 — Воздушный поцелуй

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.jewish.ru/style/woman/2009/06/news994274871.php
  2. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 12.07.2000 г. № 1300
  3. ↑ Гвердцители Тамара Михайловна — биография певца, личная жизнь, фото, музыка
  4. ↑ Про Т. Гвердцителі в газеті «Независимая Молдавия» (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2009. Процитовано 15 червня 2009.
  5. ↑ Присвята Тамріко Ґвердцителі (збірка «Перґаменти» Сергій Губерначук, 2018)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвердцителі_Тамара_Михайлівна&oldid=42364785