Ганс фон Безелер — Вікіпедія

Ганс фон Безелер
нім. Hans Hartwig von Beseler
Ім'я при народженні угор. Hans Hartwig Beseler
Народився 27 квітня 1850(1850-04-27)[1][2][3]
Грайфсвальд[1]
Помер 20 грудня 1921(1921-12-20)[1][2][3] (71 рік)
Бабельсберг, Потсдам, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія
Поховання Інваліденфрідгоф
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, політик
Alma mater Friedrich-Wilhelms-Gymnasiumd
Знання мов німецька
Учасник французько-прусська війна і Перша світова війна
Роки активності з 1868
Посада member of the Prussian House of Lordsd
Військове звання генерал-полковник
Партія Вільна консервативна партія
Батько Georg Beselerd
Брати, сестри Max Georg Friedrich Beselerd
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Командор ордена дому Гогенцоллернів
Командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла

Ганс Гартвіг Безелер, з 27 січня 1904 року — фон Безелер (нім. Hans Hartwig von Beseler; 27 квітня 1850, Грайфсвальд — 20 листопада 1921, Потсдам) — німецький військовий діяч, генерал-полковник. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Син доктора права Георга Безелера. У 1868 році вступив на службу в Прусську армію, брав участь у Франко-пруській війні. У 1888 році отримав посаду при генеральному штабі, в 1898—1899 роках командував полком, в 1899 році став оберквартирмейстером, в 1903 році отримав командування дивізією, в 1904 році став генеральним інспектором інженерних військ і фортець, в 1911 році вийшов у відставку.

В 1914 році призваний на службу у зв'язку з початком Першої світової війни і очолив 3-й резервний корпус. Керував облогою бельгійського міста Антверпен, яке зайняв 10 жовтня 1914 року. Потім був командувачем 4-го корпусу німецької армії в програній битві на Ізері.

Навесні 1915 року переведений на Східний фронт, де очолив 3-й резервний корпус в складі 10-ї армії. 10 травня його війська застосували бойові гази проти V Сибірського корпусу 2-ї армії. 20 серпня того ж року війська під його командуванням взяли Новогеоргієвськ. З 27 серпня 1915 по листопад 1918 року був німецьким військовим генерал-губернатором Королівства Польського з місцеперебуванням у Варшаві; намагався, досягнувши лише незначних успіхів, сформувати польський національний уряд і парламент під німецьким заступництвом, а також створити польську армію, що діяла б під німецьким контролем. 4 жовтня 1916 року прийняв декрет про примусову працю всіх поляків чоловічої статі у віці від 18 до 45 років.

Комп'єнське перемир'я і Листопадова революція поклали край правлінню Безелера, і після проголошення незалежності Польщі німецький генерал-губернатор разом з німецькими окупаційними військами покинув країну. На батьківщині його жорстко критикували націоналісти за «ліберальне» управління окупованими територіями.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

  • На честь генерала була написана після «Слався, генерал фон Безелер» (Heil, General von Beseler).
  • Західна батарея берегової оборони морського корпусу «Фландрія» отримала почесну назву «Безелер».

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #133571262 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Filmportal.de — 2005.
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз