French
DeutschГалкін Іван Микитович — Вікіпедія
| Іван Микитович Галкін | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження | 8 березня 1924 село (зараз місто) Харабалі Астраханської обл., РФ | ||
| Смерть | 1969 місто Харабалі Астраханської обл., РФ | ||
| Країна |  СРСР | ||
| Рід військ | піхота | ||
| Роки служби | 1943—1946 | ||
| Партія | КПРС | ||
| Звання | гвардії сержант | ||
| Командування | відділенням 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | ||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | ||
| Нагороди |
| ||
Галкін Іван Микитович (8 березня 1924—1969) — учасник Радянсько-німецької війни, командир відділення 6-ї роти 2-го стр. батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 8 березня 1924 року у селі (зараз місто) Харабалі Астраханської області, РФ.
З 4 вересня 1943 року командир відділення 6-ї роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Галкіну Івану Микитовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[2].
Після війни демобілізувався, жив та працював на батьківщині в м. Харабалі Астраханської області. Помер в 1969 році, похований в м. Харабалі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «Золота Зірка» № 8888 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Медалі
Пам'ять[ред. | ред. код]
- На батьківщині Героя в м. Харабалі Астраханської областї у міському саду встановлено його бюст.
- В навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил Україны «Десна» встановлено бюст Героя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Герои астаханцы[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5(рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
|
| |||||||
