French
DeutschГай Юлій Гігін — Вікіпедія
| Гай Юлій Гігін | |
|---|---|
| лат. Caius Iulius Hyginus | |
| Ім'я при народженні | лат. Caius Iulius Iginus |
| Народився | 64 до н. е. Римська Іспанія |
| Помер | 17[1] Рим, Римська імперія |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | письменник, міфограф, поет, астроном, граматик |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | Вільновідпущеник[2] |
Гай Юлій Гігін (64 рік до н. е. — 17 рік н. е.) — відомий давньоримській письменник та науковець часів імператора Октавіана Августа.
Життєпис[ред. | ред. код]
Стосовно відомостей про місце народження, а також родини Гігіна немає. За походженням він був або іспанець (іберієць) або грек з Александрії Єгипетської. Був вільновідпущеником імператора Августа. Гай Гігін був учнем граматика Александра Полігістора. У 28 році до н. е. Август призначив Гігіна очільником Палатинської державної бібліотеки. Товаришував з Овідієм та істориком та політиком Клодієм Ліцином.
Гай Гігін займався історією, астрономією, філологією, створював прозаїчні твори, з сільського господарства. Усі ці наукові праці не дійшли дотепер і відомі здебільшого за назвами. Більше за все є дані щодо розробок Гігіна в галузі астрономії. Він досліджував та надав опис сферичності космосу, кліматичних поясів Землі, перелік сузір'їв та планет, описав схід та захід зірок, рух Сонця в екліптиці, сонячні та місячні затемнення.
На його честь названо астероїд і кратер на Місяці.
Твори[ред. | ред. код]
З історії та міфології:
- «Про життя та справи відомих людей».
- «Про славних людей».
- «Приклади» (або «Історії»).
- «Про троянські роди».
- «Про богів пенатів».
- «Про особливості богів».
З географії:
- «Про розташування італійських міст».
З філології:
- «Коментар до праць Вергілія».
- «Книга про Вергілія».
- «Коментар до творів Гельвія Цинни».
З астрономії:
- «Астрономія».
З сільського господарства:
- «Про землеробство».
- «Про бджіл».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
- ↑ https://www.google.it/books/edition/The_Idea_of_the_Library_in_the_Ancient_W/v40XxxP69ZkC?hl=it&gbpv=1&kptab=overview
Джерела[ред. | ред. код]
- Funaioli H.. Grammaticae Romanae fragmenta. Lipsiae, 1907. P. 525—538. (лат.)
|
