Гай Кальвізій Сабін (консул 39 року до н. е.) — Вікіпедія

Гай Кальвізій Сабін
лат. Caius Calvisius Sabinus
Народився 85 до н. е.
Стародавній Рим
Помер після 26 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий очільник
Знання мов латина
Посада консул
Термін 39 рік до н. е.
Попередник Публій Канідій Красс
Наступник Публій Алфен Вар
Рід Кальвізії
Батько Гай Кальвізій Сабін
Мати невідомо
У шлюбі з невідомо
Діти Гай Кальвізій Сабін

Гай Кальвізій Сабін (лат. Gaius Calvisius Sabinus, 85 до н. е. — після 26 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 39 року до н. е.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з роду Кальвізіїв. Син гая Кальвізія Сабіна. Про молоді роки немає відомостей.

Відзначився як легат під час Галльської війни Цезаря. Зберіг вірність останньому у 49 році до н. е., з початком громадянської війни з Гнеєм Помпеєм. Після висадки цезаріанців на Балканському півострові Кальвізія було відправлено для захоплення Етолії, де той зайняв важливі міста Калідон й Навпакт. У 45 році до н. е. призначено керувати провінцією Африка. У 44 році до н. е. ста міським претором. Знову як провінцію отримав Африку. Після вбивства Цезаря у 44 році до н. е. деякий час зберігав вірність сенату.

У 39 році до н. е. став консулом разом з Луцієм Марцієм Цензоріном. Тоді ж остаточно перейшов на бік Октавіана Августа. У 38 році до н. е. командував флотом проти Секста Помпея, проте зазнав поразки у битві при Кумах. Утім зумів завадити захопленню м. Регій. У 37 році до н. е. передав командування Марку Віпсанію Агріппі.

З 36 до 35 року до н. е. за наказом Октавіана зайнявся відновленням порядку в Італії, знищивши численні банди грабіжників. За дорученням Октавіана відновив віа Латина. У 31 році до н. е. увійшов до колегії септимвірів епулонів, став куріоном максимусом. Того ж року призначено проконсулом Іспанії. Водночас став фламіном Риму та Божественного Августа. У 28 році до н. е. по поверненню до Риму отримав від нього право на тріумф. Помер після 26 року до н. е.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • William Smith (Hrsg.): Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Band 3. Boston 1867, S. 689.