ГЕС Nuova Biaschina — Вікіпедія

ГЕС Nuova Biaschina
46°21′53″ пн. ш. 8°55′43″ сх. д. / 46.36495000002777545° пн. ш. 8.92885000002777751° сх. д. / 46.36495000002777545; 8.92885000002777751Координати: 46°21′53″ пн. ш. 8°55′43″ сх. д. / 46.36495000002777545° пн. ш. 8.92885000002777751° сх. д. / 46.36495000002777545; 8.92885000002777751
Країна Швейцарія Швейцарія
Адмінодиниця Персоніко[1]
Стан діюча
Річка Тічино
Каскад каскад на Тічино
Початок будівництва 1962
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1967
Основні характеристики
Установлена потужність 135  МВт
Середнє річне виробництво 380  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 304  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3
Витрата через турбіни 3х18  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Потужність гідроагрегатів 3х45  МВт
Власник L'Azienda Elettrica Ticinese
ГЕС Nuova Biaschina. Карта розташування: Швейцарія
ГЕС Nuova Biaschina
ГЕС Nuova Biaschina
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Nuova Biaschina у Вікісховищі

ГЕС Nuova Biaschina — гідроелектростанція на південному сході Швейцарії, остання в каскаді, створеному у верхній течії річки Тічино (ліва притока По).

Ресурс для роботи станції надходить із нижнього балансуючого резервуару ГЕС Піоттіно, який має об‘єм 60 тис. м3. Він подається через дериваційний тунель довжиною 11,5 км, при цьому створюється напір у 304 метри. На своєму шляху через гірський масив правобережжя тунель також приймає додатковий ресурс із струмків Ticinetto, Osadigo, Fouda, Cramosina, Nadro та Marcri. Він закінчується у сховищі Val d'Ambra об'ємом 400 тис. м3, яке створене на струмку Амбра на горі над долиною Тічино. Звідси до машинного залу прямує напірний водовід довжиною біля 0,5 км.

Машинний зал станції обладнано трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 45 МВт, які забезпечують виробництво 380 млн кВт·год електроенергії на рік. В 2016 році на ГЕС Nuova Biaschina розпочали роботи по заміні всіх трьох турбін, що зокрема дозволить збільшити потужність станції на 9 %.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
  2. Brochure-NBIA. Архів оригіналу за 31 грудня 2016.