Вільям Джозеф Бернс — Вікіпедія

Вільям Джозеф Бернс
William Joseph Burns
Офіційний портрет 2021 року
ПрізвиськоBill
Народився4 квітня 1956(1956-04-04) (68 років)
Форт Ліберті, Камберленд, Північна Кароліна, США
Країна США
Діяльністьдиректор Центрального розвідувального управління США
Галузьдипломатія[1]
Alma materLa Salle University
Знання мованглійська[1]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Advanced Technology External Advisory Councild[2]
ПосадаЗаступник державного секретаря СШАd, Посол США в Росіїd, Assistant Secretary of State for Near Eastern Affairsd, United States Ambassador to Jordand, державний секретар США, Under Secretary of State for Political Affairsd і директор Центрального розвідувального управління[d]
У шлюбі зLisa Cartyd
Нагороди
IMDbID 15917333

Вільям Джозеф Бернс (англ. William Joseph Burns; нар. 4 квітня 1956(19560404), Форт Брегг, Північна Кароліна) — американський дипломат. 18 березня 2021 року Вільям Джозеф Бернс був призначений директором Центрального розвідувального управління[3]. Має близькі погляді та відносини до Кремля.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вільям Джозеф Бернс народився 4 квітня 1956 р. у місті Форт Брег в штаті Північна Кароліна. Він є сином Пеггі Кесседі та Вільяма Ф. Бернса, який був генерал-майором армії США, заступником помічника держсекретаря США з питань контролю над озброєннями в Бюро з військово-політичних питань, директором Агентства США з контролю над озброєннями та роззброєння в 1988—1989 роках в адміністрації Рональда Рейгана, а також першим спеціальним посланником США на переговорах з колишніми радянськими республіками з питань денуклеаризації відповідно до закону, автором якого були сенатори Сем Нанн і Річард Лугар.[4][5]

Бернс закінчив університет ім. Ла Салля (англ. La Salle University), де він навчався на історичному факультеті й де здобув ступінь бакалавра в 1978 році. Він здобув магістерський і докторський ступені 1981 році в Оксфорді, де він був стипендіатом фонду Маршалла. В Оксфорді Бернс займався міжнародними відносинами. Він також здобув почесний докторський ступінь юстиції університету Ла Саллі.

Бернс розмовляє англійською, французькою, російською й арабською[6].

Одружений з Лізою Карті (англ. Lisa Carty), має двох дочок, Елізабет і Сару.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

На дипломатичній службі з 1982 року.

У 1998–2001 роках посол США в Йорданії.

У 2001–2005 роках помічник держсекретаря США у справах Близького Сходу.

У 2005–2008 роках посол США в Росії.

У 2008–2011 роках заступник держсекретаря США з політичних питань. 20 — 21 січня 2009 року виконуює обов'язки держсекретаря США (після відставки Кондолізи Райс і до вступу на посаду Гілларі Клінтон).

З липня 2011 року заступник держсекретаря США.

З 18 березня 2021 року — директор Центрального розвідувального управління[3].

Бернс і Україна

[ред. | ред. код]
  • У 2008 році на посаді посла США в Росії був затятим противником України та Грузії в НАТО.
  • 8 лютого 2008 Посол США в Москві Вільям Бернс в аналітичній записці держсекретареві Кондолізі Райс писав: "Для російської еліти (а не тільки для Путіна) вступ України до НАТО означатиме перетин найчервонішої з усіх червоних рис. Більш ніж за два з половиною роки бесід із ключовими російськими гравцями, від найвідсталіших силовиків у темних кремлівських коридорах влади до найзатятіших ліберальних критиків Путіна, мені досі не вдалося знайти нікого, хто не вважав би вступ України до НАТО безпосередньою загрозою російським інтересам. На цьому етапі просування «Плану дій з підготовки до членства в НАТО» розглядатиметься не як технічний крок на довгому шляху до вступу України і Грузії до Північноатлантичного союзу, а як кинута в обличчя рукавичка, як стратегічний виклик. Сьогоднішня Росія не залишить цей жест без відповіді. Російсько-українські відносини будуть надовго заморожені. [...] Росія отримає вагомий привід для втручання в Криму і східній Україні."
  • У 2019 році Бернс опублікував книгу своїх мемуарів «Невидима сила. Як працює американська дипломатія» (англ. The Back Channel: A Memoir of American Diplomacy and the Case for Its Renewal). Глава 10. Провідна роль Америки: Глава присвячена завданням американської дипломатії на найближче майбутнє, які Бернс описує так: - Не розширення, а консолідація НАТО - Зміцнення суверенітету України та оздоровлення політичної та економічної ситуації в цій країні поза рамками будь-яких формальних військових структур - Підтримка життєздатності Європейського союзу після «брекзиту»
  • 2-3 листопада 2021 року президент США Джо Байден послав Бернса до Москви, щоб домовитись про правила вторгнення в Україну. Бернс провів зустрічі з Патрушевим, Наришкіним, Ушаковим. І хоча Путін зневажливо поставився до емісара Байдена, залишившись у власному притулку в Сочі на березі Чорного моря, за 800 миль від столиці, він погодився поговорити з Бернсом через кремлівський захищений телефон. - Адміністрація Байдена пообіцяла, що Сполучені Штати не воюватимуть напряму та не домагатимуться зміни режиму; - Росія обмежить свій напад на Україну та діятиме відповідно до негласних, але добре зрозумілих інструкцій щодо таємних операцій (це містить в собі перебування в рамках повсякденних кордонів шпигунства, не перетин певних кордонів і не напад на керівництво або дипломатів один одного).[7]
  • 12 січня 2022 Бернс зустрівся у Києві із Зеленським і дав відверту оцінку. Розвідувальна картина лише прояснила, що Росія мала намір завдати блискавичного удару по Києву та обезголовити центральну владу. Сполучені Штати також виявили ключовий елемент планування поля бою: росія спробує спочатку висадити свої війська в аеропорту в Гостомелі, передмісті столиці, де на злітно-посадкових смугах можуть розміститися потужні російські транспорти з військами та зброєю. Звідти розпочнеться штурм Києва. Українське керівництво скептично ставилось до попереджень американської розвідки про напад росії через те, що американці не давали жодних подробиць.[8]
  • У листопаді 2022 Вільям Бернс зустрівся в Анкарі із головою Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним. Це була перша очна зустріч представників влади США і РФ з початку повномасштабного вторгнення.[9]
  • У січні 2023 Бернс відвідав Київ, де зустрівся з колегами з української розвідки, а також із президентом Зеленським. Бернс підтвердив постійну підтримку України з боку США в захисті України від російської агресії та поінформував Зеленського про ймовірні військові плани Росії в Україні[10].

Нагороди

[ред. | ред. код]
Бернс сидить з президентом Джо Байденом, Гаррісом і Радою національної безпеки США, 18 серпня 2021 року

Він має дві президентські нагороди за визначну державну службу і ряд нагород Державного департаменту.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ https://www.blog.google/technology/ai/external-advisory-council-help-advance-responsible-development-ai/
  3. ↑ а б Експосол США в Росії Вільям Бернс став новим главою ЦРУ. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 19 березня 2021.
  4. ↑ Nomination of William F. Burns To Be Director of the United States Arms Control and Disarmament Agency | The American Presidency Project. www.presidency.ucsb.edu. Процитовано 26 лютого 2023.
  5. ↑ Major General William F. Burns (Ret.) | Arms Control Association. www.armscontrol.org. Процитовано 26 лютого 2023.
  6. ↑ The Diplomacy Imperative: A Q&A with William J. Burns. American Foreign Service Association (англійською) . травень 2019. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  7. ↑ Arkin, William M. Arkin (5 липня 2023). Ексклюзив: Сліпа пляма ЦРУ про війну в Україні. https://www.newsweek.com/2023/07/21/exclusive-cias-blind-spot-about-ukraine-war-1810355.html (англ.). William M. Arkin.
  8. ↑ 12 січня 2022 року глава ЦРУ повідомив Зеленському про те, що росія має напасти на Україну. @bastion_tv (укр.). 15 серпня 2023. Процитовано 23 вересня 2024.
  9. ↑ Що означає зустріч керівників американської та російської розвідок у Туреччині. BBC News Україна (укр.). Процитовано 23 вересня 2024.
  10. ↑ Директор ЦРУ таємно відвідав Київ, щоб розповісти про плани Росії — BBC 20.01.2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Політика США Це незавершена стаття про політика США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Джозеф_Бернс&oldid=43555228