Вільям Бредфорд — Вікіпедія

Вільям Бредфорд
Народився	14 вересня 1755(1755-09-14)[1][2] Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер	23 серпня 1795(1795-08-23)[1][2] (39 років) Вашингтон, США
Поховання	Saint Mary's Episcopal Churchyardd[2]
Країна	США
Діяльність	адвокат, суддя, політик
Alma mater	Принстонський університет
Посада	генеральний прокурор США і Pennsylvania Attorney Generald
Партія	Федералістська партія
Батько	William Bradfordd[3]

Вільям Бредфорд (англ. William Bradford; 14 вересня 1755, Філадельфія — 23 серпня 1795, Вашингтон) — американський адвокат і суддя, 2-й генеральний прокурор США.

Біографія[ред. | ред. код]

Син друкаря Вільяма Бредфорда. Почав освіту в Академії Філадельфії, потім навчався в Принстонському університеті, де подружився з Джеймсом Медісоном. Закінчив освіту в 1772 році отримавши ступінь бакалавра мистецтв. Повернувшись до Філадельфії, працював і навчався у Едварда Шиппі. Його кар'єрне просування було перервано війною, що почалася.

У 1776 році було скликано ополчення Пенсильванії, куди Вільям записався добровольцем. Того ж року був організований «швидкий табір» для навчання новобранців. Фактичним керівником гуртка був Даніел Робердо як перший бригадний генерал у штатах. Генерал Робердо взяв молоду людину помічником, а потім зробив його бригад-майором у штаб-квартирі.

Коли термін його перебування в таборі закінчився, він приєднався до Континентальної армії як капітан і командир роти в 11-му Пенсильванському полку під командуванням Річарда Гемптона. 26 грудня 1776 року брав участь в битві при Трентоні. 10 квітня 1777 року було підвищено до підполковника. Вийшов у відставку після двох років служби через поганий стан здоров'я і повернувся додому на початку 1779 року.

Бредфорд приєднався до колегії адвокатів перед Верховним судом штату Пенсильванія у вересні 1779 року. 23 листопада 1780 року він був призначений генеральним прокурором штату і працював на цій посаді до 20 серпня 1791 року. У 1784 році він одружився зі Сьюзен Вержеро Будінот, єдиною дочкою Ілаєса Будінота. 2 серпня 1791 року Бредфорд представляв генерала Вільяма Уеста на першій зареєстрованій справі Верховного суду США. 22 серпня 1791 року Бредфорд був призначений до Верховного суду штату Пенсильванія і прослужив три роки.

У 1793 році губернатор Томас Миффлин попросив його допомогти в питанні про страти в штаті. Його доповідь в законодавчому органі була представлена у вигляді есе «Запит про те, наскільки необхідно покарання смертю в Пенсильванії». При наступній реорганізації кримінального кодексу Пенсильванії, кількість статей зі смертною карою значно скоротилося. Інші штати пішли за прикладом Пенсильванії.

8 січня 1794 року Джордж Вашингтон зробив його генеральним прокурором США, щоб замінити Едмунда Рендолфа. Він помер під час перебування на посаді в 1795 році.

Округ Бредфорд, штат Пенсильванія, було названо на його честь.

Примітки[ред. | ред. код]

Генеалогія та некрополістика Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · WikiTree Література та бібліографія Open Library Тематичні сайти SNAC Словники та енциклопедії Prabook Довідкові видання Consortium of European Research Libraries · електронне просвітництво · SNAC Нормативний контроль FAST: 132449 · Freebase: /m/01fzcn · GND: 1028062222 · ISNI: 0000000083963785 · LCCN: n84024132 · NTA: 129028088 · VIAF: 77707171 · WorldCat: lccn-n84024132

п о р Генеральні прокурори США   Едмунд Рендолф (1789—1794) • Вільям Бредфорд (1794—1795) • Чарльз Лі (1795—1801) •  …  • Річард Раш (1814—1817) • Вільям Вірт (1817—1829) • Джон Беррієн (1829—1831) •  …  • Калеб Кушинг (1853—1857) • Джеремайа Саллівен Блек (1857—1860) •  …  • Вільям Максвелл Евартс (1868—1869) •  …  • Річард Олні (1893—1895) •  …  • Джозеф Маккенна (1897—1898) •  …  • Філандер Чейз Нокс (1901—1904) • Гарлан Ф. Стоун (1924—1925) • Джон Ґарібальді Сарджент (1925—1929) • Френк Мьорфі (1939—1940) • Роберт Джексон (1940—1941) • Френсіс Бідл (1941—1945) •  …  • Вільям Пірс Роджерс (1957—1961) • Роберт Кеннеді (1961—1964) • Ніколас Катценбах (1965—1966) • Ремзі Кларк (1967—1969) • Джон Мітчелл (19-19) • Річард Кляйндінст (1972—1973) • Елліот Річардсон (1973) • Роберт Борк (в.о.) (1973—1974) • Вільям Саксбі (1974—1975) • Едвард Леві (1975—1977) • Дік Торнбург (в.о.) (1977) • Гріффін Белл (1977—1979) • Бенджамін Сівілетті (1979—1981) • Вільям Френч Сміт (1981—1985) • Едвін Міз (1985—1988) • Дік Торнбург (1988—1991) • Вільям Барр (1991—1993) • Стюарт Герсон (в.о.) (1993) • Дженет Рено (1993—2001) • Ерік Голдер (в.о.) (2001) • Джон Ешкрофт (2001—2005) • Альберто Гонсалес (2005—2007) • Пол Клемент (в.о.) (2007) • Пітер Кейслер (в.о.) (2007) • Майкл Мукасей (2007—2009) • Марк Філіп (в.о.) (2009) • Ерік Голдер (2009—2015) • Лоретта Лінч (2015—2017) • Саллі Єйтс (в.о.) (2017) • Дейна Бенті (в.о.) (2017) • Джефф Сешнс (2017—2018) • Вільям Барр (2019—2020) • Меррік Гарланд (2021-)

п о р Кабінет Джорджа Вашингтона Президент та Віце-президент: Джордж Вашингтон • Джон Адамс Державний секретар Джон Джей (в.о.) (1789—1790) • Томас Джефферсон (1790—1793) • Едмунд Рендолф (1794—1795) • Тімоті Пікеринг (1795—1797) Генеральний прокурор Едмунд Рендолф (1789—1794) • Вільям Бредфорд (1794—1795) • Чарльз Лі (1795—1797) Міністр фінансів Александер Гамілтон (1789—1795) • Олівер Волкотт молодший (1795—1797) Міністр військових справ Генрі Нокс (1789—1794) • Тімоті Пікеринг (1795) • Джеймс Макгенрі (1796—1797) Генеральний поштмейстер Семюель Осгуд (1789—1791) • Тімоті Пікеринг (1791—1795) • Джон Хабершам (1795—1797)