Війна Карфагена з Александром Македонським — Вікіпедія

Війна Карфагена з Александром Македонським — участь Карфагена у війні з Александром Македонським на стороні фінікійського міста Тір, який був метрополією Карфагена.

У Тір періодично приїжджали священні посольства для принесення жертви в місцевому храмі Мелькарта. Такі посли в кількості 30 перебували в Тірі й тоді, коли Александр Македонський для взяття міста вирішив будувати мол. Вони запевняли владу, що Карфаген надасть Тіру допомогу. Як писав Квінт Курцій Руф, «пунійці почали переконувати тірійців мужньо винести облогу, обіцяючи швидке прибуття допомоги з Карфагена, бо в ті часи моря були значною мірою у владі пунічного флоту».

Розрахунки тірійців на допомогу з Карфагена не виправдалися. Карфаген через війну, яку вів з Сиракузами, відмовився надіслати свої війська для оборони метрополії, хоча карфагенська флотилія допомагала тірійському флоту. Також до Карфагену змогли вивезти певну кількість жінок і дітей.

Захопивши місто після довгої облоги, Александр помилував карфагенських послів, проте оголосив Карфагену війну, хоча відклав її до завершення східного походу.

За даними Діодора, Руфа та Арріана, незадовго до своєї раптової смерті Александр хотів «відправившись з Персії, обігнути більшу частину Аравії, країну ефіопів, а також Лівію та Нумідію. Пройшовши по ту сторону Атласу до Гадеса, вийти в наше (тобто Середземне) море і, підпорядкувавши собі всю Лівію (Африку) і Карфаген, отримати право називатися царем всієї землі». Для цих цілей був побудований величезний флот на чолі з Неархом.

Карфагеняни, знаючи про плани Александра, підіслали до нього в 331/330 до н. е.^[1] шпигуна Гамількара Родана. Юстин писав: «Гамількар, домігшись через Парменіона доступу до царя (Александра), прикинувся, ніби-то втік до Александра після вигнання з Батьківщини та запропонував стати рядовим солдатом в його походах. Дізнаючись у такий спосіб задуми Александра, він про все повідомляв своїм співгромадянам на дерев'яних дощечках, покритих шаром чистого воску». Той же Юстин повідомляв, що заснування Александрії Єгипетської карфагеняни сприймали як загрозу.

Однак похід на Карфаген не відбувся через загадкову смерть Александра. Існує конспірологічна версія причетності до цього карфагенян: начебто Александра Македонського отруїв Арістотель, підкуплений Сократом й іншими представниками Карфагена.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Ілля Шифман. «Александр Македонський»
• Квінт Курцій Руф. Історія Александра Македонського [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

• Загадка смерті Александра Македонського [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Морехідна реконструкція невідомого походу флоту Александра Македонського 323—321 рр. до н. е. [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]

п о р Фінікія Міста Арвад Бібл Беріт Сідон Тір Карфаген Абіла Акко Амріт Ауза Ахзів Ботріс Будва Гадес Габес Гадрумет Гіппон Акра Гіппон Регій Гуммі Ебес Ікосій Іол Кальпе Караліс Керкуан Кітій Лептіс-Магна Лептіс-Мінор Лікс Лілібей Малака Малет Мотія Новий Карфаген Оя Панорм Русадір Сабрата Сарепта Сіміра Солунт Сульх Тапс Тінгіс Утіка Фойніке Особистості Фінікійські правителі Магоніди Правителі Карфагена Карфагеняни Ахірам Азімілк Гамількар Барка Ганнібал Барка Ганнон Гімількон Зенон Магон Магон Великий Магон II Магон III Малх Марін Мох Пігмаліон Санхуніатон Табніт Теннес Хірам І Великий Дідона Гасдрубал Барка Магон Барка Гімількон Молодший Ганнібал Магонід Ганнон I Мова та письмо Фінікійська мова Пунічна мова Фінікійське письмо Біблоське письмо Угаритське письмо Релігія Адоніс Астарта Ваал Дагон Ель Ешмун Мелькарт Молох Мот Решеф Таніт Усоос Ягве Ям Різне Ашарат Адіра Суфет Міят Рабімаханат Тірський пурпур Військова справа Війна Карфагена з Александром Македонським Перша Пунічна війна Друга Пунічна війна Третя Пунічна війна Карфагенська імперія в Іспанії Битва при Тицині Битва при Замі Битва при Требії Битва при Тразименському озері Битва при Каннах