Відьядхар Сураджпрасад Найпол — Вікіпедія

Найпол Відьядхар Сураджпрасад
V.S. Naipaul
Ім'я при народженні англ. Vidiadhar Surajprasad Naipaul
Псевдонім V. S. Naipaul
Народився 17 серпня 1932(1932-08-17)
Чагуанас, Тринідад
Помер 11 серпня 2018(2018-08-11) (85 років)
Лондон
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність тринідадець
Діяльність письменник
Сфера роботи література[1]
Alma mater Університетський коледж і Queen's Royal Colleged
Заклад Весліанський університет
Мова творів англійська
Роки активності 195711 серпня 2018
Напрямок постколоніалізм
Жанр романіст
Magnum opus A House for Mr Biswasd, In a Free Stated, A Bend in the Riverd, The Enigma of Arrivald і The Mystic Masseurd
Членство Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство
Рід Capildeo familyd
Батько Seepersad Naipauld
Родичі Shiva Naipauld
Брати, сестри Shiva Naipauld
У шлюбі з Nadira Naipauld
Премії Букерівська премія (1971), Нобелівська премія з літератури (2001)

CMNS: Відьядхар Сураджпрасад Найпол у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Сер Відьядхар Сураджпрасад Найпол (англ. Vidiadhar Surajprasad Naipaul, 17 серпня 1932 — 11 серпня 2018) — тринідадський та британський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури за 2001 рік.

Біографія[ред. | ред. код]

Найпол народився на острові Тринідад в родині, що походила з півночі Індії. У 18 років він вирушивдо Англії з наміром вивчати літературу в Оксфордському університеті. Після закінчення навчання в 1953 працював журналістом, співпрацював із Бі-Бі-Сі.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Літературна творчість Найпола складається в основному з романів та повістей, а також документальних нарисів. Дія перших романів відбувається на Антильських островах. Перший успіх йому приніс своєрідний цикл нарисів, «репортаж про дитинство», — «Вулиця Мігель» (1959). За цей твір він отримав премію Сомерсета Моема (1960). А потім за твір «Таємничий масажист» (1957) премію Левеліна Райса, за яким в 2001 р. був знятий фільм. Після виходу в світ «Містичного масажиста» (The Mystic Masseur, 1957) та збірки оповідань «Міґель-стріт» (Miguel Street, 1959) Найпол здобув популярність завдяки своєму гумору й майстерності опису буденного життя. «Будинок для містера Бісваса» (A House for Mr. Biswas, 1961), бібліографічний роман, оснований на житті його батька, далі збільшив його популярність, цей твір вважають найбільшим досягненням письменника. В «Середньому проході» (The Middle Passage: Impressions of Five Societies — British, French and Dutch in the West Indies and South America, 1962) він поділився своїми спостереженнями щодо постколоніальних британських, французьких та нідерландських громад у Карибському басейні та змін, пов'язаних із швидкою американізацією.

Узагалі тему творчості В. Найпола можна визначити як дослідження проблем постколоніального суспільства, аналіз проблем людини «зайвого класу». Найяскравіше це проілюстровано в романі «Напівжиття»(2001) та сатиричній повісті «Прапор над островом» (1967). У повісті автора турбує запитання: після зміни прапора та статусу держави чи зміняться самі люди, їхній світогляд? До чого все це призведе? Найбільш «інтелектуальним», за оцінкою критиків, є твір «Звивини ріки» (1979).

Свої враження про мандрівку в Індію, її культуру та політику автор висвітлив у книгах «Індія: мільйони повстань» (India: A Million Mutinies Now, 1990), «Індія ― поранена цивілізація» (1977).

Критиці мусульманського проникнення в неарабські країни, такі як Індонезія, Іран, Малайзія та Пакистан, присвячені книги «Між віруючими» (Among the Believers, 1981) та «За межами віри» (Beyond Belief, 1998). Саме через критику мусульманської політики присудження Нобелівської премії В. Найполу після подій 11 вересня 2001 р. в США багато хто сприйняв як політизовану акцію. За ці твори та підтримку антимусульманських заворушень індійський уряд засудив Найпола, назвавши його «попутником фашизму, який ганьбить Нобелівську премію». Однак обґрунтування Шведської академії звучить так: «За поєднання проникливої оповіді та дослідження у творах, що змушують нас замислитися про речі, які зазвичай не обговорюють».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]