Відеомагнітофон — Вікіпедія

Побутовий відеомагнітофон VHS

Відеомагнітофо́н — апарат для запису відеосигналу та звуку на магнітну плівку з метою подальшого відтворення.

Відеомагнітофони класифікуються по форматах відеозапису, стандартах телемовлення та видах використання.

Професійні відеомагнітофони[ред. | ред. код]

Студійний відеомагнітофон[ред. | ред. код]

Ці магнітофони дуже надійні і здатні робити відеозапис з високою якістю. Використовуються в технічних і ефірних апаратних, в пересувних телевізійних станціях (ПТС), в системах архівування.

Студійні апарати, як правило, мають спеціальні засоби для монтажу з покадровою точністю, регулювання параметру часових викривлень, лічильник синхроімпульсів. Висока якість запису цих відеомагнітофонів зумовлена стабільною конструкцією механізма протягування плівки, поєднанням електроніки і точної механіки.

Монтажний відеомагнітофон[ред. | ред. код]

Дані апарати - це, можна сказати, спрощена версія студійного магнітофона. Вони, як правило, обладнанні пультом дистанційного керування, коректором часових виправлень, можливістю відеомонтажу з покадровою точністю. Використовуються в монтажних і ефірних апаратних, ПТС.

Компактний відеомагнітофон[ред. | ред. код]

Ці апарати мають малу вагу і розміри, призначені для позастудійної роботи, застосовуються для контрольного перегляду телесюжетів, а деколи і для резервного запису. Теоретично на них можна проводити монтаж, але це приведе до передчасного зносу.Можуть працювати як від електричної мережі так і від акумуляторів.

Портативні пристрої мають ще менші розміри і вагу і можуть входити до складу телевізійного журналістського комплекту (ТЖК). Запис може проводитися як на магнітну стрічку, так і на жорсткий диск (для цифрових пристроїв). Вони не призначені для повноцінних монтажних робіт, але цілком придатні для попереднього монтажу в період зйомки.

Накамерний відеомагнітофон[ред. | ред. код]

Ці апарати через спеціальний адаптер кріпляться до відеокамери, роблячи єдиний блок. Для роботи використовуються акумулятори різної ємності, які забезпечують живленням відеомагнітофон, відеокамеру і освітлювальний прилад. «Накамерник» має входи для виносних мікрофонів, значення часового коду (TC, timecode), можливість перегляду матеріалу.

Побутові відеомагнітофони[ред. | ред. код]

Ці апарати призначені для використання вдома. Мають меншу надійність і функціональність, ніж професійні і як наслідок - меншу вартість.

Історія[ред. | ред. код]

Електроніка ВМ-12 перший радянський відеомагнітофон 1984 рік.

Перший у світі відеомагнітофон моделі «VRX-1000» був представлений фірмою «Ampex» 14 березня 1956[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Первый в мире видеомагнитофон. «Первый в мире» сайт. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 1 січня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]