Відвідини Хрущовим виставки авангардистів — Вікіпедія

Відвідини Хрущовим виставки авангардистів — подія, що відбулася 1 грудня 1962 року в Москві, коли радянський лідер Микита Хрущов відвідав виставку художників-авангардистів студії «Новая реальность» в Манежі, приурочену до 30-річчя московського відділу Союзу художників СРСР. Керівник СРСР, не сприймаючи абстрактне мистецтво, піддав різкій критиці творчість подібних митців, використавши нецензурні висловлювання.

Події виставки[ред. | ред. код]

Експозиція була організована Елієм Белютіним. У виставці брали участь художники з белютінської студії «Нова реальність», у тому числі Тамара Тер-Гевондян, Анатолій Сафохін, Люціан Грибков, Владислав Зубарєв, Віра Преображенська та інші.

Хрущова супроводжували Михайло Суслов, Олександр Шелепін та Сергій Павлов.

Хрущов обійшов зал тричі, потім поставив питання художникам. Зокрема, він запитав їх ким були їхні батьки, з'ясовуючи класове походження^[1]. Михайло Суслов звернув увагу Хрущова на деякі деталі картин, після чого Хрущов починав обурюватися, вживаючи, серед інших, такі слова як «лайно», «гівно», «мазня»^[2]:

Что это за лица? Вы что, рисовать не умеете? Мой внук и то лучше нарисует! … Что это такое? Вы что — мужики или педерасты проклятые, как вы можете так писать?

За припущенням учасника виставки художника Леоніда Рабічева, обурення Хрущова було викликано тим, що напередодні йому доповіли про викриття «групи гомосексуалів» у видавництві «Искусство»^[1]).

Особливе обурення у Хрущова викликала творчість художників Юло Соостера, Володимира Янкілевського і Бориса Жутовського. Хрущов зажадав заборони діяльності експонентів^[2]:

Очень общо и непонятно. Вот что, Белютин, я вам говорю как Председатель Совета Министров: все это не нужно советскому народу. Понимаете, это я вам говорю!.. Запретить! Все запретить! Прекратить это безобразие! Я приказываю! Я говорю! И проследить за всем! И на радио, и на телевидении, и в печати всех поклонников этого выкорчевать!

Однак, всупереч деякими повідомленнями, що з'явилися в західній пресі, Хрущов не зривав картин зі стін. Після закінчення перегляду експозиції він заявив, що радянському народові все це не потрібно^[3].

Наслідки[ред. | ред. код]

У результаті подій на виставці наступного дня в газеті «Правда» було опубліковано розгромну доповідь, яка стала приводом для початку кампанії проти формалізму і абстракціонізму в СРСР. Хрущов зажадав виключити зі Спілки художників і з КПРС всіх учасників виставки, але виявилося, що ні в КПРС, ні в Спілці художників, з учасників виставки практично ніхто не перебував. Уже через два тижні на зустрічі керівництва СРСР з представниками інтелігенції Хрущов доповідав:

Художников учили на народные деньги, они едят народный хлеб и должны работать для народа, а для кого они работают, если народ их не понимает?

Пам'ять[ред. | ред. код]

До 50-річчя розгрому «Манежної виставки» уряд Москви, департамент культури міста Москви, московський музей сучасного мистецтва, художній фонд «Московське бієнале», музейно-виставкове об'єднання «Манеж», за підтримки Міністерства культури РФ з 1 по 12 грудня 2012 року представили експозицію (з аудіоінсталяціями) «Те же в Манеже»^[4].