Вулиця Муфтар — Вікіпедія

Вулиця Муфтар
 Франція
фр. rue Mouffetard
Населений пункт Париж
V округ Парижа
Quartier Saint-Victord
Jardin-des-Plantesd
Валь-де-Ґрас
Quartier de la Sorbonned
Загальні відомості
Протяжність 605 м[1]
Координати 48°50′30″ пн. ш. 2°20′58″ сх. д. / 48.84194400002777314° пн. ш. 2.349722000028° сх. д. / 48.84194400002777314; 2.349722000028Координати: 48°50′30″ пн. ш. 2°20′58″ сх. д. / 48.84194400002777314° пн. ш. 2.349722000028° сх. д. / 48.84194400002777314; 2.349722000028
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑7444 ·R (Париж, V округ Парижа, Quartier Saint-Victor, Jardin-des-Plantes, Валь-де-Ґрас, Quartier de la Sorbonne)
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Муфтар у Вікісховищі

Вулиця Муфта́р (фр. rue Mouffetard, розм. La Mouffe — вулиця в V окрузі Парижа, в Латинському кварталі. Одна з найдавніших і наймальовничіших вулиць Парижа. Вузька і звивиста, вона спускається з пагорба Святої Женев'єви до церкви Сен-Медар.

Історія[ред. | ред. код]

За часів античності вулиця Муфтар була частиною гало-римської дороги, яка вела з Лютеції до Фонтенбло. На своєму шляху вона перетинала ділянку, знаний як Mont Cetarius або Cetardus. Ймовірно, згодом назва скоротилася до Mont-Cétard, а потім через спотворення стала звучати як Mouffetard[2].

За іншою версією, вулиця отримала свою назву від слова mofettes, так називали смердючі випаровування, які ширилися від майстерень на березі Б'євр, де працювали дубильники й кожум'яки.

За час свого існування вулиця також була відома під назвами вулиця Сен-Марсель (rue Saint-Marcel), Велика вулиця Сен-Марсель (Grande rue Saint-Marcel) та Стара вулиця Сен-Марсель (Vieille rue Saint-Marcel)[2].

Сучасність[ред. | ред. код]

Ресторани на вулиці Муфтар

Нині вулиця Муфтар відома насамперед як торгова вулиця з численними магазинами, барами, ресторанами, кафе, ринками й крамничками[3]. Це місце дуже популярне серед туристів.

Крім того, на вулиці Муфтар знаходиться велика кількість історичних пам'яток, тож вона охороняється спеціальним рішенням міської влади. Зокрема під охороною перебувають фонтани в італійському стилі, що збереглися з часів Катерини Медічі, яка побажала використати залишки римського водогону для постачання водою власного палацу.

Історичні будівлі[ред. | ред. код]

  • Будинок № 1 : колишнє кабаре La Pomme de Pin.
  • Будинок № 6 : вивіска старої м'ясарні, пам'ятка історії.
  • Будинок № 14 : вивіска кав'ярні Au Nègre joyeux.
  • Будинок № 52 : коридор вимощено старими надгробками.
  • Будинок № 53 : 1938 року тут було знайдено «скарб вулиці Муфтар» («trésor de la rue Mouffetard»), захований Луї Нівелем, адвокатом Паризького парламенту за часів Людовика XV. Скарб складався з 3556 золотих предметів[4].
  • Фонтан По-де-Фер, розташований біля будинку № 60 (будинок XVIII століття).
  • Будинок № 61 : Казарма Монж республіканської гвардії. Тут був монастир Сестер-госпітальєрок Нотр-Дам-де-ла-Мізерікорд, закритий під час Французької революції. 1820 року будівлю було знищено заради будівництва казарми Монж.
  • Будинок № 67. Меморіальна дошка засвідчує місце проживання знаменитого французького науковця і філософа Блеза Паскаля.
  • Будинок № 69 : «Старий дуб» (Le Vieux Chêne), старовинний бар, заснований до 1864, вважається найстарішим у Парижі.[5].
  • Будинок № : фотокрамниця Artista, заснована до 1889[6].
  • Будинок № 73. Тут розташовується ляльковий театр Le Mouffetard[7] .
  • Будинок № 74-76: Муніципальна бібліотека Mohammed-Arkoun.
  • Будинок № 140: Тут знаходилася редакція газети Les Temps nouveaux (1895—1914).
  • Будинок № 141 : Церква Сен-Менар, XV століття.


  • Будинок № 6, стара м'ясарня.
    Будинок № 6, стара м'ясарня.
  • Будинок № 14, вивіска Au Nègre joyeux.
    Будинок № 14, вивіска Au Nègre joyeux.
  • Будинок № 60, фонтан По-де-Фер на розі вулиці По-де-Фер.
    Будинок № 60, фонтан По-де-Фер на розі вулиці По-де-Фер.
  • Гастрономічна променада.
    Гастрономічна променада.
  • Будинок № 122, вивіска À la bonne source, пам'ятка історії.
    Будинок № 122, вивіска À la bonne source, пам'ятка історії.
  • Будинок № 134, розмальований фасад, навпроти церкви Сен-Менар.
    Будинок № 134, розмальований фасад, навпроти церкви Сен-Менар.
  • Церква Сен-Менар.
    Церква Сен-Менар.
  • Нижня частина вулиці і ринок.
    Нижня частина вулиці і ринок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/6524.nom.htm
  2. ↑ а б Félix Lazare, Louis Lazare. Rue Mouffetard // Dictionnaire administratif et historique des rues de Paris et de ses monuments. — 1844. — P. 471.
  3. ↑ Quartier Mouffetard. Site officiel de l’Office du Tourisme et des Congrès. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 20 жовтня 2017.
  4. ↑ Pierre de Boishue, " Les valeurs inestimables de la Monnaie de Paris ", Le Figaro Magazine, semaine du 29 septembre 2017, pp.74-81}}.
  5. ↑ Panneau Histoire de Paris, 69 rue Mouffetard.
  6. ↑ " Artista ", Télérama, 5 juillet 2017 (онлайн[недоступне посилання]).
  7. ↑ Le Mouffetard - Théâtre des arts de la marionnette. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Муфтар&oldid=41122903