Вулиця Героїв Майдану (Бар) — Вікіпедія

Вулиця Героїв Майдану  Україна
Населений пункт	Бар
Історичні відомості
Назва на честь	Героїв Майдану
Колишні назви	Пролетарська
Загальні відомості
Протяжність	1700 м
Координати	49°04′28″ пн. ш. 27°40′32″ сх. д. / 49.07446800002777820° пн. ш. 27.67569700002777822° сх. д. / 49.07446800002777820; 27.67569700002777822Координати: 49°04′28″ пн. ш. 27°40′32″ сх. д. / 49.07446800002777820° пн. ш. 27.67569700002777822° сх. д. / 49.07446800002777820; 27.67569700002777822
Поштові індекси	23000
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Інфраструктура
Архітектурні пам'ятки	Будинок реального училища
Пам'ятники	Миколі Врублевському
Державні установи	Барська міська рада
Навчальні заклади	Барський коледж транспорту та будівництва Барський ліцей № 2
Організації	Барська районна дитяча бібліотека
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r10749820  ·R
Мапа
Вулиця Героїв Майдану у Вікісховищі

Вулиця Героїв Майдану (колишня назва: Пролетарська) — одна із центральних вулиць міста Бар Вінницької області. Бере початок від вулиці Соборної, прямує у північно-східному напрямку. Є частиною автошляху Т 0610 в напрямку Бар — Вінниця. Довжина вулиці становить 1,7 км.

Сучасну назву отримала на честь героїв Майдану^[1].

Історія[ред. | ред. код]

У 1967 році у наслідок інфраструктурної розбудови міста відбулась реконструкція вулиці Героїв Майдану та прилеглої вулиці Гагаріна.^{[джерело не вказане 1041 день]}

Будівлі та установи[ред. | ред. код]

№ 1 Будівля початкової школи Барської ЗОШ № 3

№ 1а Відділення ПриватБанку

№  3 Будівля початкової школи Барської ЗОШ № 4, Архівний сектор Барської райдержадміністрації, Барське районне бюро технічної інвентаризації, Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському р-ні, Навчально-методичний кабінет Відділу освіти Барського р-ну

№ 6 Барська міська рада

№ 7 Барський коледж транспорту та будівництва Національного транспортного університету, Етнографічний музей Барського коледжу транспорту та будівництва

№  8 Стадіон «Колос»

№ 11 Будівля гуртожитку Барського коледжу транспорту та будівництва

№ 13 Барський ліцей № 2. У 1902 році в старій будівлі відкрилася жіноча гімназія, яка була приватним навчальним закладом міста та вважалась найкращим приміщенням міста^[2].

№ 14 Відділення Ощадбанку

№ 18 КП «Бар-благоустрій»

№ 19 Барська районна дитяча бібліотека

№ 20 Управління Державної казначейської служби України у Барському районі, Управління фінансів Барської районної державної адміністрації

№ 40 Будівля початкової школи Барського ліцею № 2

• 
  Барська міська рада, № 6
• 
  Барський коледж транспорту та будівництва, № 7
• 
  Барський ліцей № 2, буд. №13

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятка архітектури: будинок № 5 є пам'яткою місцевого значення — Будинок реального училища. Збудований у 1903—1907 роках. Будівля Загальноосвітньої школи № 4 — з 1995 року^[3].

Пам'ятний знак:

• символ-дружби міста Бар з містами-побратимами (встановлено в 2017 р. біля Барської міської ради, буд. № 6)^[4].
• на честь спорудження газопроводу «Союз» (встановлено в 1978 р. на перехресті вулиць Героїв Майдану та Арсенальної у вигляді металевого обеліска заввишки 7,5 м)^[5].

Пам'ятник: М. Врублевському — члену Української Центральної Ради 3-го складу (встановлено в 1986 р. біля Барської міської ради, буд. № 6)^[6].

• 
  ЗОШ №4, буд.№ 5
• 
  Пам'ятний знак символ-дружби
• 
  Пам'ятник Врублевському М. Є.
• 
  Знак на честь спорудження газопроводу «Союз»

Меморіальні дошки[ред. | ред. код]

• На буд. № 5 ЗОШ № 4:
  • меморіальна стела з барельєфом Делімарському Ю. К., українському хіміку, академіку АН УРСР, заслуженому діячу наук УРСР, директору Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України. В цій школі Делімарський навчався у 1913—1922 рр. Встановлено 2006 року.^[7]
  • Токарчуку А. П. (1983—2022) — випускнику школи, лейтенанту, командиру стрілецької роти, учаснику російсько-української війни, лікарю-стоматологу. Встановлено 17.11.2022 р.^[8]
  • Ніколаєву В. Ю. (1999—2023) — випускнику школи, старшому солдату, учаснику російсько-української війни. Встановлено 11 грудня 2023 р.^[9]
• На буд. № 6: пам'ятна дошка, присвячена 475-й річниці надання м. Бар Магдебурзького права^[10].
• На буд № 7: Туніку М. Т. — очільнику Барського району з 1962 по 1971 роки. Встановлена 1 вересня 2009 року^[11].
• На буд. № 13: Горбатому П. А. — українському радянському педагогу, заслуженому вчителю Української РСР, лауреату премії ім. К. Д. Ушинського. Встановлено у 1982 році.^{[джерело не вказане 1041 день]}

• 
  Мем. дошка Ніколаєву В.Ю.
• 
  Мем. дошка Токарчуку А. П.
• 
  Мем. стела Делімарському Ю. В.
• 
  Мем. дошка Магдебурського права
• 
  Меморіальна дошка Туніку М. Т.

Цікаве[ред. | ред. код]

• Велетенський вказівник. Виготовлений з дерева, висота 5,7 м. Включений до «Книги рекордів України»^[12]. Розміщений біля коледжу транспорту та будівництва.
• Пам'ятник Запорожцю. Єдиний в Україні. На постаменті модель автівки «ЗАЗ-965», біля нього — дерев'яний козак. Встановлений біля коледжу транспорту та будівництва^[13].

Дотичні вулиці[ред. | ред. код]

Лівобічні: вул. Гагаріна (пішохідна), вул. Туніка, вул. Врублевського, вул. Каштанова, вул. Європейська, вул. Першотравнева, вул. Арсенальна, вул. Дорошенка.

Правобічні: вул. Комарова, вул. Гончарна (Володарського), вул. Є. Новолинника, вул. Леонтовича, вул. Каштанова, вул. Мельника, вул. В. Маняка, вул. Арсенальна^[14].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Антоніна Сторожук. Подільський Бар та його околиці: історія та сучасність. (Події. Особистості. Факти) — Київ, 2010. — 282 с.