Вольності Війська Запорозького — Вікіпедія

Во́льності Ві́йська Запоро́зького Низово́го — назва володінь Запорозької Січі, що охоплювали значну територію Центральної та Південної частини Українських етнічних земель у пониззі Дніпра та його приток (Орілі, Самари, Протовчі, Конки, Інгульця, Чортомлика, Томаківки), а також Південного Бугу і його приток (Інгулу) та Кальміусу^[1]. Окрім того «вольності козацькі» вживалося на означення привілеїв козацького стану по відношенню до інших верств населення^[2].

Історія формування та кордони[ред. | ред. код]

Вольності Війська Запорозького Низового дістали таку назву завдяки поширенню на ці землі прав і вольностей, наданих Кошу Запорозької Січі^[3].

Вперше надання таких прав було пов'язане із формуванням реєстрового війська в останній рік правління короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІ Августа (1572) а, потому, особливо з діями короля Стефана Баторія, що 1578 року провів козацьку реформу. За універсалом-привілеєм Стефана Баторія запорожцям надавалися не тільки герб, прапор, певні права й вольності, а й величезна територія Степової України у Північному Причорномор'ї та Приазов'ї. Цей документ не дійшов до нашого часу.^[4]

Центром Вольностей була Запорозька Січ, що в 16—18 ст. не менше восьми разів змінювала своє місцерозташування, але перебувала переважно на землях Великого Лугу, що знаходився нижче дніпровських порогів^[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. 1 : А—В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 2003.— С. 628.
↑ Іван Крип'якевич Історія українського війська. Том 1. Частина 1, 2 (вид. 1993). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 23 травня 2017.
↑ ЗаА. Скальковським "в Україні і в Запорожжі під словом: «вольності», «Козачі вольності», «Дніпровські вольност» і, нарешті, «вольності війська Запорозького», як його розуміли і вживали Запорожці, значило просто «землі й угіддя Запорозькі», як «вільні від податей, чиншів» та ін. повинностей, що належали володінню «єдиного війська Запорозького» ".— Див. Скальковскій А. Исторія Новой-Сѣчи или послѣдняго Коша Запорожскаго./ Составлена изъ подлинныхъ документовъ Запорожскаго Сѣчеваго Архива А. Скальковскимъ. Изданиіе второе, исправленное и значительнно умноженное. Часть I.— Одесса, 1846.— С. 29.
↑ На думку сучасних істориків універсал Б.Хмельницького, яким стверджувалося надання запорожцям цих земель (1655), є фальсифікатом середини 18 ст.— Див. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 628—629. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
↑ Затоплений водами Каховського водосховища

Джерела та література[ред. | ред. код]

Ю. А. Мицик. Вольності Війська Запорозького Низового [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 628. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Эварницкій Д. И. Вольности Запорожскихъ козаковъ.— С.-Петербургъ: Типо-литогр. и фот. П. И. Бабкина, 1898.— 407 с.
Скальковскій А. Исторія Новой-Сѣчи или послѣдняго Коша Запорожскаго./ Составлена изъ подлинныхъ документовъ Запорожскаго Сѣчеваго Архива А. Скальковскимъ. Изданиіе второе, исправленное и значительнно умноженное. Часть I.— Одесса, 1846.— 369 с.
Кравчук П. Упразднение Сечи как торжество идеи «государства благочиния» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://gefter.ru/archive/18881 [Архівовано 12 червня 2016 у Wayback Machine.]
Мільчев В. І. Конфігурація та устрій вольностей Війська Запорозького Низового за часів Нової Січі.— Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету.— Запоріжжя: ЗНУ, 2006.— Вип. XX.— С. 29—35.
Львовъ Л. Отношенія между Запорожьемъ и Крымомъ.— Одесса: Типографія Штаба Округа, 1895.— 60 с.
Пивовар А. В. Запорозькі поселення правобережжя / Інгульський степ, альманах. К. 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Вольності Війська Запорізького Низового [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Конфігурація та устрій Вольностей Війська Запорозького Низового (1734—1775) (карта-схема за В. І. Мільчевим) [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Енциклопедія історії України: У 10 т. Т. 1 : А—В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 2003.— С. 628.

[2] Іван Крип'якевич Історія українського війська. Том 1. Частина 1, 2 (вид. 1993). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 23 травня 2017.

[3] ЗаА. Скальковським "в Україні і в Запорожжі під словом: «вольності», «Козачі вольності», «Дніпровські вольност» і, нарешті, «вольності війська Запорозького», як його розуміли і вживали Запорожці, значило просто «землі й угіддя Запорозькі», як «вільні від податей, чиншів» та ін. повинностей, що належали володінню «єдиного війська Запорозького» ".— Див. Скальковскій А. Исторія Новой-Сѣчи или послѣдняго Коша Запорожскаго./ Составлена изъ подлинныхъ документовъ Запорожскаго Сѣчеваго Архива А. Скальковскимъ. Изданиіе второе, исправленное и значительнно умноженное. Часть I.— Одесса, 1846.— С. 29.

[4] На думку сучасних істориків універсал Б.Хмельницького, яким стверджувалося надання запорожцям цих земель (1655), є фальсифікатом середини 18 ст.— Див. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 628—629. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

[5] Затоплений водами Каховського водосховища

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]