Володимирівка (Бахмутський район) — Вікіпедія

село Володимирівка
Герб Володимирівки	Прапор Володимирівки
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Бахмутський район
Громада	Соледарська міська громада
Облікова картка	Володимирівка
Основні дані
Населення	1 121
Поштовий індекс	84560
Телефонний код	+380 6274
Географічні дані
Географічні координати	48°39′56″ пн. ш. 38°11′31″ сх. д. / 48.66556° пн. ш. 38.19194° сх. д.Координати: 48°39′56″ пн. ш. 38°11′31″ сх. д. / 48.66556° пн. ш. 38.19194° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	103 м
Водойми	р. Мокра Плотва
Відстань до; обласного центру	80,4 км
Місцева влада
Адреса ради	84560, Донецька обл., Бахмутський р-н, с-ще Володимирівка, вул. Гагаріна, 79
Карта
	Володимирівка
	Володимирівка
Мапа
	Володимирівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Володимирівка.

Володи́мирівка — село (до 2011 року — селище) Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області в Україні. Населення становить 1211 осіб. Розташоване в районі бахмутських соляних промислів.

Історія[ред. | ред. код]

Шахтарі соляних копалень у 1917 р. прихильно сприймають крах царату і проголошення Центральною Радою незалежної Української Народної Республіки. Так, у серпні 1917 року, шахтарі солешахти «Микола», що розташовувалася на території нинішнього селища Володимирівка, збирають віче, на якому розглядають питання: про приєднання Бахмутського повіту і Катеринославської губернії в цілому до Української Народної Республіки; про передачу земель Бахмутського повіту в Український національний фонд; про українізацію службовців і українського війська. З місцевих питань приймається рішення про виділення коштів на відкриття при правлінні шахти української читальні імені Т. Г. Шевченка.

За ініціативи шахтарів В. Г. Чумаченка, С. П. Маслака, М. О. Чернишова і В. К. Ворони при цій шахті будується клуб (1922 рік) імені Т. Г. Шевченка. Перші шевченківські заходи в цьому клубі провела місцева вчителька О. О. Попенко.

Село постраждало внаслідок Голодомору-геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 26 людей^[1].

18 травня 2022 року в юоях за село загинув Перевера Станіслав (1974 —2022) —український військовик, учасник російсько-української війни.^[2]^[3]

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Відношення сторін герба 4:5. У нижній частині герба розстеляється жовто-блакитна стрічка, що символізує приналежність до України. На ній присутній напис — «Володимирська територіальна громада». Вище знаходиться композиція, у центрі якої розташований соняшник і два пшеничних колоски (символізують основний вид господарської діяльності). Соняшник має 12 пелюсток — символ 12 апостолів, 33 зерна на колосках — вік Ісуса Христа. 3 листочки у соняшника — символ святої Трійці.

Фон центру герба асоціюється з кольорами прапора України. У центрі зображено поле, та працюючий на ньому трактор (символ працьовитості жителів). Праворуч — 3 ялинки — гордість села — насадження кримської сосни. У лівому верхньому куті герба — сонце, яке освітлює шлях у майбутнє, трудові перемоги жителів села. Завершує композицію білий голуб, символ миру і святого Духа. Він тримає гілку калини та дві гілки верби (калина — символ українського волелюбності, верба — релігійний символ, який є оберегом).

Прапор[ред. | ред. код]

Прапор являє собою прямокутне полотнище (співвідношення ширини до довжини 2:3). В основі кольорів прапора лежить єднання з прапором України, де жовто-блакитні кольори розділяються хвилястою лінією синього кольору з сімома хвилями, які символізують річку Мокра Плотва, що протікає по території громади.

Над зігнутою вниз середньою хвилею річки зображено сонце, яке сходить. Це символізує відродження села, а хвиля, вигнута вниз символізує підкову (чашу), яка наповнюється енергією сонця.

По нижньому краю прапора проходять три смуги:

Білий колір — природні копалини (сіль і поклади гіпсу);
Чорний колір символізує родючість ґрунту і приналежність до Донбаського регіону;
Зелений колір — сама природа і її багатства.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 454 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 5 липня 2016.
↑ Герої не вмирають: у рідному селі загиблого в російсько-українській війні Станіслава Перевери встановили пам’ятний знак. talalaivka-gromada.gov.ua (UA) . Процитовано 24 березня 2024.
↑ У селі Велика Дорога встановили пам'ятний знак загиблому Герою Станіславу Перевері. Новини Ніжина (укр.). 10 грудня 2023. Процитовано 24 березня 2024.

[1] Мартиролог. Донецька область, ст. 454 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 5 липня 2016.

[2] Герої не вмирають: у рідному селі загиблого в російсько-українській війні Станіслава Перевери встановили пам’ятний знак. talalaivka-gromada.gov.ua (UA) . Процитовано 24 березня 2024.

[3] У селі Велика Дорога встановили пам'ятний знак загиблому Герою Станіславу Перевері. Новини Ніжина (укр.). 10 грудня 2023. Процитовано 24 березня 2024.

[1]

[2]

[3]