Вовківчики — Вікіпедія

село Вовківчики
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Судилківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060290060036169
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване 1875р
Населення 95. (2022p)
Територія 58 км²
Густота населення 3655.17 осіб/км²
Поштовий індекс 30425
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 50°04′37″ пн. ш. 27°01′21″ сх. д. / 50.07694° пн. ш. 27.02250° сх. д. / 50.07694; 27.02250Координати: 50°04′37″ пн. ш. 27°01′21″ сх. д. / 50.07694° пн. ш. 27.02250° сх. д. / 50.07694; 27.02250
Середня висота
над рівнем моря
288 м
Місцева влада
Адреса ради 30430, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Судилків, вул. Героїв Майдану, 54
Карта
Вовківчики. Карта розташування: Україна
Вовківчики
Вовківчики
Вовківчики. Карта розташування: Хмельницька область
Вовківчики
Вовківчики
Мапа
Мапа

Вовкі́вчикисело в Україні, у Судилківській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 95 осіб. Герб села є промовистим.

Назва[ред. | ред. код]

За переказами старожилів ця горбиста місцевість була вкрита навколо густими мішаними лісами. В цих лісах водилося чимало звірів, особливо багато розвелося вовків, які завдавали великої шкоди господарству селян – нападали на худобу, навіть на людей, тому на загальних зборах села мешканці вирішили організувати облаву на вовків і зробити їм «чики – чики» – звідси і назва села Вовківчики (вовкам чики – тобто знешкодити).

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році село Шепетівської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 14 верст, від волості 12. Дворів 87, мешканців 448, майже у кожній родині було від 5 до 11 дітей.[1]. Зі спогадів місцевих мешканців під час голодомору місцеві люди на возах збирали трупи по вулицях. Був один випадок коли напів мертвий чоловік ледве зміг заповзти в двір, щоб його не помітили, в результаті чого він вижив. Ще у далекому 1940 році під час другої світової війни загинули багато місцевих селян. У багатьох будинках села заселилися німецькі військові, які за словами місцевих дуже добре до них ставилися, навіть давали дітлахам солодощі.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 209 98.58%
російська 2 0.94%
вірменська 1 0.48%
Усього 212 100%
Статистика населення!
2001 2017 2018 2019 2020 2022 2023
212 158 143 121 115 95 73

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 січня 2020.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних