Викрадення нареченої (Казахстан) — Вікіпедія

Викрадення нареченої (каз. қыз алып қашу — букв. втеча з викраденням дівчини) — один із казахських весільних обрядів.

Частина серії
Насильство проти жінок
Мізогінія · Сексизм · В Україні
Вбивства Полювання на відьом Селективні аборти Дітовбивство Сестровбивство[en] Вбивство вагітних Жінковбивство[en] Спалювання наречених «Смерть за посаг» Убивство честі Каро-карі Саті Матрицид[en] Зниклі та вбиті жінки корінного населення Жінки при Талібані
Калічення Калічення вульви Інфібуляція Gishiri cutting[en] Бинтування ніг Обливання кислотою Випалювання грудей[en] Витягування шиї (падаунг) Примусове годування[en] Репродуктивне насильство Примусова вагітність Стелсинг Примусовий аборт Небезпечні аборти Примусова стерилізація корінних американок Акушерське насильство
Сексуальне насильство Воєнне сексуальне насильство викрадення сабінянок жінки для втіхи окупація Німеччини геноцид у Руанді російсько-українська війна Геноцидне зґвалтування[en] Масові секс-злочини[en] у ПАР в Афганістані проти корінних американок Сухий секс Сексуальний напад Зловживання Домагання на роботі Вуличні домагання лапання Апскьортинг Кетколінг Дікпік Зґвалтування типи[en] Право першої ночі «Корекційне зґвалтування» Зґвалтування у шлюбі в кампусах[en] з застосуванням наркотиків[en] наркотик для зґвалтування серійне[en] тюремні[en] групове обманом[en] на побаченні[en] знайомими[en] Сексуальне насильство над дітьми Розбещення Грумінг Педофілія Інцест Дитячі шлюби з боку дітей[en] комерціалізоване[en] Дитяча порнографія Дитяча проституція Торгівля людьми Сексуальне рабство Проституція культова Девадасі Рабині-фетиші Насильство проти проституйованих[en] Порнографія Синдром травми зґвалтування[en] Вагітність внаслідок зґвалтування ПТСР
Домашнє насильство Вплив COVID-19 боротьба[en] та вагітність[en] Примусовий шлюб Баад Вані через викрадення Казахстан Raptio[en] Насилля з боку інтимного партнера Гендерне насильство Психологічне насильство проти жінок Аб'юзивні стосунки Ізоляція для сприяння насильству[en] Насильницька влада і контроль[en] Травматична прив'язаність[en] Цикл насильства Газлайтинг Звинувачення жертви DARVO економічне Eve teasing[en] Жінки в ісламі Жорстоке поводження
Фактори Патріархат «Честь родини[en]» Мізогінія у масмедіа Лесбофобія Сексизм та Гендерна нерівність в освіті в оплаті праці Фемінізація бідності Неоплачувана робота Рух проти абортів Торгівля людьми Проституція Порнографія Культура зґвалтування Міфи про зґвалтування Звинувачення жертви Сексуальна об'єктивація Сексуалізація Порніфікація Насильство в медіа Міфи про романтичне кохання Слатшеймінг Чоловічий погляд Гендерні стереотипи у відеоіграх Токсична маскулінність Мачизм Репродуктивний тиск Гетеросексизм
Протидія Гендерна політика державна Декларація про захист за надзвичайних обставин та війни Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок Декларація про усунення насильства проти жінок Стамбульська конвенція Законодавство щодо зґвалтування[en] Законодавство щодо сексуального насильства над дітьми[en] Шведська модель Згода на секс Вік сексуальної згоди Справи про статеві злочини 25 листопада 6 лютого[en] Менеджмент домашнього насильства[en] Жіночий прихисток Діагностичний набір після зґвалтування Жіночі простори Бостонський шлюб Лесбійський сепаратизм MeToo ЯНеБоюсьСказати Права жінок репродуктивні Рух за право на аборт Планування сім'ї Контрацепція Сексуальна освіта Освіта жінок Рівна оплата за рівну працю Фемінізм Статева рівність
Портал Проєкт Стиль
п о р

Практика примусового одруження на території сучасного Казахстану виникла в стародавні часи й продовжує існувати донині, хоча в радянський період явище вважалося викоріненим. За оцінками організацій із захисту прав жінок, щорічно в Казахстані викрадають та примусово шлюблять до 5 тисяч дівчат та жінок. Для ліквідації цих злочинів планується введення в Кримінальний кодекс спеціальної статті про покарання викрадачів наречених.

Історія[ред. | ред. код]

У давнину[ред. | ред. код]

Стародавній звичай викрадення нареченої для укладення шлюбу виник в епоху становлення патріархату^[1]. Історія обряду досі точно не встановлена. Раніше люди жили невеликими родовими общинами, які вороже ставилися до чужинців, тому єдиним способом пошлюбити дівчину з іншої громади (що урізноманітнило б і оздоровило її генофонд) було її викрасти.

У Середній Азії й Казахстані до викрадення нареченої вдавалися вкрай рідко. Зазвичай це траплялося, коли батьки не давали згоди на шлюб або занадто тягнули з весіллям^[2]. Основною формою шлюбу серед казахів було одруження зі сватанням (кудалик) і наступним викупом нареченої за калим. У звичаєвому праві у казахів існувало кілька видів викрадення нареченої, ставилися до яких по-різному. Якщо наречений викрадав уже засватану наречену (юнак і дівчина домовлялися про «викрадення» заздалегідь^[3]), батько якої порушив умови сватання, то це не було важким злочином. Викрадення ж чужої засватаної нареченої вважалося важким злочином^[4].

У радянські часи[ред. | ред. код]

Влада Російської імперії і, пізніше, СРСР офіційно забороняли цю практику кочовиків. Згідно з офіційними радянськими джерелами, в Казахській РСР звичай викрадення нареченої був викорінений^[5][6]. Але насправді він не зник, а трансформувався в узгоджену «втечу» дівчини з дому, що виглядало як «викрадення». Випадки справжніх викрадень і насильницького одруження знову з'явилися в пізній радянський період і пострадянські роки^[7].

У сучасному Казахстані[ред. | ред. код]

За оцінками організацій із захисту прав жінок, щорічно в Казахстані викрадають до 5 тисяч жінок і дівчат. Офіційної статистики немає. Для ліквідації цього звичаю планується включити в Кримінальний кодекс спеціальну статтю про покарання викрадачів наречених. Чинним законодавством Казахстану передбачене покарання за кіднепінг: згідно зі статтею 125 Кримінального кодексу Республіки Казахстан за викрадення людини передбачається покарання позбавленням волі на строк від 4 до 7 років. Якщо викрадення було вчинено групою осіб за попередньою змовою; неодноразово; із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я; із застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброя; у відношенні свідомо неповнолітніх; щодо жінки, яка відомо для винного вагітна; щодо двох або більше осіб; з корисливих мотивів, то за це передбачено від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без неї. Якщо ж злочин було вчинено злочинною групою, або вчинено з метою експлуатації викраденого(-ї), або спричинило смерть потерпілого(-ї) з необережності чи інші важкі наслідки, то це карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років^[8]. Дана стаття Карного кодексу вступає в дію тільки у тому випадку, коли викрадена жінка чи дівчина звертається в правоохоронні органи. Але багато з викладених змиряються з долею, оскільки насильницький звичай є нормалізованим, і батьки часто не хочуть приймати назад викрадених дочок^[9].

Ритуал[ред. | ред. код]

У викраденні зазвичай беруть участь подруги і знайомі «нареченої», котра нічого не підозрює. Вони виводять її в безлюдне місце, а далі «наречений» примусом садить її в автомобіль і відвозить у свій будинок. Після приїзду туди на «наречену» пов'язують хустку, накривається святковий стіл, молоді жінки починають хвалити нареченого, а його тітки і бабусі вмовляють дівчину погодитися на укладення шлюбу. Щоб утримати «наречену» в будинку, бабуся нареченого може лягти біля порога — у казахів вважається гріховним переступати через людину, особливо таку літню. Викрадена дівчина повинна володіти неабиякою силою духу, щоб вистояти проти такого тиску і не погодитися на шлюб^[10].

Крім «реального» викрадення без згоди дівчини та її батьків, в сучасному Казахстані поширена^[11] «імітація викрадення» нареченої за згодою^[6], коли матеріальне становище нареченого не дозволяє провести повноцінне весілля^[12]. Після такого «викрадення» урочистості проводяться тільки в будинку батьків нареченого, у чому простежується тенденція до скорочення і здешевлення громіздких весільних обрядів^[13][14].

Див. також[ред. | ред. код]

• Сексуальне насилля
• Убивство честі
• Дитячі шлюби
• Казахські весільні обряди

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Қыз алып қашу // «Қазақстан»: Ұлттық энцклопедия / Бас редактор Ә. Нысанбаев. — Алматы : «Қазақ энциклопедиясы» Бас редакциясы, 1998. — Т. 1. — ISBN 5-89800-123-9. (казах.)
• Sevara Azizova. Bride kidnapping in Kazakhstan in Discourses of Law and Custom, Nationalism and Tradition, Kinship and Gender. — Hungary : Central European University, 2009. (англ.)
• Cynthia Werner. Women, Marriage, and the Nation-State: The Rise of Nonconsensual Bride Kidnapping in Post-Soviet Kazakhstan // Transformations of Central Asian States: From Soviet Rule to Independence. Edited by Pauline Jones Luong. — Cornell University Press, 2004. Архівовано з джерела 3 червня 2020. (англ.)
• М. І. Хавронюк М. І. Викрадення людини // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.

Посилання[ред. | ред. код]

• Райхан Рахим; Чингиз Сайханов; Искандер Салиходжаев (11.07.2014). Украденные невесты. Vox Populi. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 9.05.2017. (рос.)