Веслування на байдарках і каное — Вікіпедія

Веслування на каное-одиночці
Веслування на байдарці-двійці

Веслування на байдарках і каное — веслувальний вид спорту, в якому використовуються човни двох типів: байдарки та каное. Є олімпійським видом спорту з 1936 року (вперше був представлений на Олімпійських іграх 1924 року як неофіційний вид). Крім власне веслування на байдарках та каное (або веслування на «гладкій воді»), є багато інших дисциплін, які використовують ці типи човнів. З їх числа в олімпійську програму включений тільки веслувальний слалом.

Міжнародні змагання з веслування на байдарках та каное проводиться під егідою Міжнародної федерації каное (ICF). В Україні її представником є Федерація каное України, що є правонаступницею Федерації України з веслування на байдарках та каное.

Історія[ред. | ред. код]

Як вид спорту веслування зародилось в кінці 18 сторіччя. В цей час з'явились клуби заміського відпочинку на воді, котрі організовували туристичні подорожі на човнах, а пізніше і змагання на швидкість. Вже у 1920-ті роки почали активно проводитись неофіційні змагання на байдарках і каное.

У 1924 році в Копенгагені було засновано Міжнародне представництво каное — IRK (Internationale Repräsentantenschaft Kanusport), яке зайнялось організацією міжнародних змагань з веслувального спорту. В 1993 році був проведений перший чемпіонат Європи в Празі, а в 1939 році — перший чемпіонат світу в місті Ваксхольм, Швеція. У 1936 році в Берліні змагання з веслування на байдарках і каное були включені в олімпійську програму. До програми увійшли змагання чоловічих екіпажів на одиночках та двійках. Жіночі змагання були вперше проведені під час XIV Олімпійських ігор в 1948 році в Лондоні. У 1946 році IRK було перейменовано в ICF — Міжнародну федерацію веслування на байдарках і каное. Станом на 2000 рік федерація об'єднує представників понад 150 країн світу.

Першу золоту медаль серед українських веслувальників на чемпіонаті Європи 1957 здобув Євген Яциненко. Українські спортсмени вибороли 18 золотих медалей на Олімпійських іграх, 81 золоту — на чемпіонатах світу і 38 золотих на чемпіонатах Європи[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Веслування на байдарках і каное // Енциклопедія сучасної України
  • І. Ф. Ємчук. Байдарка // Українська радянська енциклопедія
  • І. Ф. Ємчук. Каное // Українська радянська енциклопедія
  • Русанова О. М., Чередниченко О. О. Особливості розвитку веслування на байдарках і каное в Україні на сучасному етапі // Слобожанський науково-спортивний вісник, №2 2013.
  • Веслування на байдарках і каное та веслувальний слалом. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резервування, шкіл вищої спортивної майстерності та училищ олімпійського резервування. Київ, 2007.
  • Чередниченко О.О. Веслування на байдарках і каное та веслувальний слалом / Ю.О.Воронцов, О.О.Чередниченко, Ю.М.Маслачков // Навчальна програма для ДЮСШ, СДЮШОР з веслування на байдарках і каное. – К., 2007. – 104 с.
  • Чередниченко О.О. Правила змагань з веслування на байдарках і каное / Б.П. Балабан, С.Г.Лесь, О.О.Чередниченко // «Деснянська правда». – К.: РВК, 2010. – 40 с.
  • Чередниченко О.О. Психологічна підготовка веслувальників на байдарках і каное / В.Ф.Сопов, О.А.Шинкарук, О.О.Чередниченко // Методичні рекомендації. – К., 2008. – 80 с.
  • Чередниченко О.О. Теорія та методика викладання обраного виду спорту (веслувальний спорт) / О.А.Шинкарук, О.О.Чередниченко, Л.М.Шульга Л.М., О.М.Русанова // Навчальна програма для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту. – К.: Олімпійська література, 2011. – 52 с.
  • Чередниченко О.О. Теорія і методика викладання обраного виду спорту (веслувальний спорт) / О.А.Шинкарук, О.О.Чередниченко, Л.М.Шульга Л.М., О.М.Русанова // Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту. – К.: Олімпійська література, 2011. – 128 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]