Веронський мармур — Вікіпедія

Веронський мармур
Загальні відомості
Хімічна формула CaCO3
Ідентифікація
Колір Відтінки червоно-коричневого
Інші характеристики
Названо на честь червоний,
Верона

Веронський мармур (італ. Marmo rosso di Verona) — різновид зернистого червоно-коричневого вапняку, що використовується як декоративний матеріал у архітектурі з античних часів[1][2]. Представляє собою щільний тип вапняку-біомікрита[прим. 1] з низькою пористістю, назва засвідчує тільки зовнішню схожість з мармуром.

Характеристики[ред. | ред. код]

Веронський мармур є осадовою гірською породою Батського ярусу юрського періоду[1], складеною з карбонату кальцію з панцирів та раковин морських істот, осаджених протягом мільйонів років.

Мінерал складається з ущільнених осаджених залишків раковин амонітів, двостулкових молюсків і планктонних форамініферів і радіолярій[1].

Камінь видобувають на каменоломнях амонітового вапняка, який виступає в горах Лессінії — гірській області на північному сході Верони, між містом Верона і Доломітовими Альпами Віченци.

Використання каменю[ред. | ред. код]

Серед численних споруд, побудованих з використанням цього каменю, найбільш відомі Пармський баптистерій, колони парадного входу базиліки Сан-Зено Маджоре у Вероні, стилофорні леви «Брама червоних левів» базиліки Санта-Марія-Маджоре у Бергамо, гробниця Берардо Маджі у Старому соборі Брешії та у Церкві Пресвятого Імені Марії в селищі Креспі-д'Адда.

Цей матеріал широко використовувався в оздоблюванні будівель у Венеції. З веронського мармуру виготовлено криницю у дворі палаццо Ка-д'Оро, а також дев'яту і десяту колони лоджії Фоскарі в Палаці Дожів, ці колони спеціально виділені серед інших колон, виготовлених з істрійського каменю.

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Korus, 2014, с. 47.
  2. Fiori C., Barboni R., Saragoni L. Marmi e altre pietre nel mosaico antico e moderno: note storiche classificazione e proprietà dei materiali, Quaderni Irtec, 8, CNR, — 1998, Istituto di ricerche tecnologiche per la ceramic, Ravenna P. 276, 303 p.(італ.)

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Мікрокристалічна біогенна порода
  2. Термін "Стилофор" походить з грецької мови і означає опору стовпа. На спині лева розташований круглий майданчик, призначена для опори бази колони.

Література[ред. | ред. код]