Вердикт — Вікіпедія

Вердикт (від лат. Vere dictum — істинно сказане) присяжних засідателів в кримінальному процесі — рішення колегії присяжних засідателів стосовно поставлених перед нею питань, включаючи основне питання про винність підсудного.

По кожному з діянь, у вчиненні яких обвинувачується підсудний, ставляться три основних питання:

• чи доведено, що діяння мало місце;
• чи доведено, що це діяння вчинив підсудний;
• чи винен підсудний у вчиненні цього діяння.

Обвинувальний вердикт вважається прийнятим, якщо за позитивні відповіді на кожне з поставлених у ньому трьох основних питань проголосували всі або більшість присяжних засідателів. Одностайне рішення було характерним для англо-саксонської системи права. Проте у Великій Британії з 1967, а в США з 1972 (у переважній більшості штатів) одноголосне рішення уже не вимагається^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Вердикт // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Див. також[ред. | ред. код]

• Конфірмація
• Юстиц-колегія