Велика Македонія — Вікіпедія

Велика Македонія
Континент	Європа
Країна	Північна Македонія

Велика Македонія або Об'єднана Македонія (мак. Обединета Македонија) — популістська, панслов`янська, панбалканська ідея македонських радикалів-іредентистів, як антагонізм ідеї Великої Болгарії, Великої Албанії, Великої Греції та Великої Сербії.

Територіальний склад Великої Македонії[ред. | ред. код]

• Вардарська Македонія (мак. Вардарска Македонија) — Північна Македонія.
• Егейська Македонія (мак. Егејска Македонија) — три македонських периферії північної Греції.
• Піринська Македонія (мак. Пиринска Македонија) — неофіційна назва Області Благоєвграда в південно-західній Болгарії
• Мала Преспа і Голо Брдо^[en] — область у південно-східній Албанії, відповідна приблизно частині Корча (Гориця), Поградец та районам Девол.
• Гора та Прохор Пчінскі — в південному Косово та Сербії (ці підобласті, як іноді вважають, є частиною Вардарської Македонії).

Історія[ред. | ред. код]

Ідея і сам термін виник після Бухарестської угоди 1913 (пункт про розподіл Македонії) та базується на тих же популістських засадах і з тієї ж серії панславізму, що і Велика Болгарія, Велика Польща, тощо.

Велика Македонія повинна мати домінуюче становище на Балканах за територією і мати промакедонськи налаштовані народності. Політичним обґрунтуванням такої держави мала стати географія розселення македонського етносу та існування з античних часів історично значимого регіону Македонії, яка не збігається з межами одночасної держави^[1].

До складу Великої Македонії повинні увійти землі Болгарії, Греції, Північної Македонії, Сербії та Албанії.

Носієм ідеї Великої Македонії була революційна організація ВМРО на чолі з Тодором Александровим та Іваном Михайловим.

Примітки[ред. | ред. код]