French
DeutschВежа Монпарнас — Вікіпедія
| Вежа Монпарнас Tour Maine-Montparnasse | |
|---|---|
 | |
| Інформація | |
| 48°50′31″ пн. ш. 2°19′19″ сх. д. / 48.84211000002777325° пн. ш. 2.321980000028° сх. д.Координати: 48°50′31″ пн. ш. 2°19′19″ сх. д. / 48.84211000002777325° пн. ш. 2.321980000028° сх. д. | |
| Розташування | Париж, Франція |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[1] |
| Статус | Збудовано |
| Стиль | інтернаціональний стиль |
| Завершено | 1973 |
| Відкрито | 18 червня 1973 |
| Використання | офіси |
| Висота | |
| Дах | 210 м |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 59 |
| Загальна площа | 88,400 м² |
| Інше | |
| Архітектор | Жан Сабот, Beaudouin, Cassan, de Marien |
| Сайт | tour-montparnasse.fr |
 | |
 Вежа Монпарнас у Вікісховищі | |
Вежа Монпарнас (фр. Tour Maine-Montparnasse) — хмарочос у Парижі, Франція. Висота 59-поверхового будинку становить 210 метрів.
Історія[ред. | ред. код]
В 1934 році старий вокзал Монпарнас вже не справлявся з пасажиропотоком і було вирішено збудувати новий вокзал. За розробку проєкту нового вокзалу взявся Рауль Даутрі, проте він зіштовхнувся з сильною опозицією і проєкт був відкладений.
В 1956 році був розроблений новий генеральний план розвитку громадського транспорту міста. Державні компанії в цілях розвитку району Монпарнас створили Агентство експлуатації Мен-Монпарнас. Їх місія була в тому щоб реконструювати район Монпарнас, та знести старі будинки. Котрі займали площу 8 гектар.
В 1958 році розпочалися розробки проєкту вежі, проте вона була піддана критиці через її висоту, це призвело до затримки будівництва. Знову до проєкту повернулися в кінці 1960-х років. За проєкт взялася група архітекторів на чолі з Жаном Саботом. За новим проєктом будівля вокзалу була перенесена на 100 метрів південніше, а залізнична колія була інтегрована в систему міського залізничного транспорту.
В 1968 році тодішній міністр культури Андре Мальро видав дозвіл на будівництво вежі Монпарнас на місці старого вокзалу. В цьому ж році розпочалися роботи на будівельному майданчику. В 1973 році хмарочос було офіційно відкрито.
При будівництві було використано 420 000 м² щебеню. Фундамент вежі стоїть на 56 залізобетонних колонах, котрі йдуть під землю на 70 метрів. Будівництво фундаменту було обмежено підземною лінією метро, котра проходить під будинком.
Критика[ред. | ред. код]
Його висота і монолітний зовнішній вигляд часто критикувалися ще під час будівництва. Критики звинувачували архітекторів за знищення атмосфери району Монпарнас. Вежа спаплюжила міський ландшафт Парижа і як наслідок через два роки після завершення будівництва в центрі міста було заборонено висотне будівництво.
За опитуванням відвідувачів сайту Virtualtourist, котре було проведено в 2008 році вежа Монпарнас була визнана другою найпотворнішою будівлею світу.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Travel Picks: 10 top ugly buildings and monuments. Reuters. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Вежа Монпарнас на SkyscraperPage.com (англ.)
|
