French
DeutschВведенський Микола Євгенович — Вікіпедія
| Микола Євгенович Введенський | |
|---|---|
| рос. Николай Евгеньевич Введенский | |
 | |
| Народився | 28 (16) квітня 1852 Кочкове, Вологодська губернія,Російська імперія |
| Помер | 16 вересня 1922 (70 років) Іванищево (Вологодська область), Q4414746?, Міжрічинський район, Вологодська область |
| Місце проживання | Кочкове, Вологодська губернія,РРФСР |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} РСФРР |
| Діяльність | фізіолог |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
| Галузь | фізіологія |
| Заклад | Санкт-Петербурзький університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Науковий керівник | Іван Сєченов |
| Відомі учні | Данило Воронцов, Олексій Ухтомський[ru]] Іван Беріташвілі |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | дослідження нервово-м'язового з'єднання |
Микола Євгенович Введенський (нар. 28 (16) квітня 1852, Кочкове[1], Вологодська губернія, Російська імперія — 16 вересня 1922, Кочкове, Вологодська губернія, РРФСР) — російський фізіолог, учень Івана Сєченова, один із засновників фізіологічної школи в Російській імперії. Досліджував фізіологію нервово-м'язового препарату.
Біографія[ред. | ред. код]
Родина[ред. | ред. код]
Микола Введенський народився у родині сільського священика Євгена Миколайовича Введенського і Аполлінарії Арсенієвни Кратирової. Батько з 27 січня 1850 року був священиком Кочковської Леонтіївської церкви. Він заснував церковно-приходську школу, в якій сам викладав. Неодноразово нагороджувався керівництвом єпархії. У 1871–1889 роках був депутатом училищного з'їзду. Мати була донькою священика, народилася 1822 року. Окрім Миколи в родині були його брат Вячеслав (1855)[2][3], Олександр (1858), Костянтин (1861), Анна (1865), Катерина (1873).[4]
Навчання[ред. | ред. код]
Навчався у сільській школі. Батько готував Миколу до сану священика, тому 1862 року відправив його до Вологодського духовного училища. У 1868 році Введенський поступив до Вологодської духовної семінарії, яку закінчив 1872 року. Але після семінарії Микола відмовився продовжувати церковну кар'єру, а поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету.
1874 року Введенського було заарештовано за участь у народницьких гуртках. Його судили в рамках «процесу 193-х», він перебував 3 роки в тюрмі під слідством. Але після процесу його було виправдано та дозволено повернутися до університету, який він закінчив 1879 року.
Закордонні відрядження[ред. | ред. код]
У 1881–1882, 1884 и 1887 роках Введенський працював у лабораторіях Німеччини, Австрії, Швейцарії.
Життя в Петербурзі[ред. | ред. код]
У 1889 році балотувався в професори фізіології Петербурзького університету разом з Олександром Данилевським та Іваном Павловим. Професори проголосували проти Данилевського, а Павлова Введенський переміг з різницею в один голос.[5]
З 1889 року до смерті очолював кафедру фізіології Петербурзького університету.
Народна освіта[ред. | ред. код]
У 1890 організував бібліотеку для селян рідного села. У 1906 році за його допомогою було відкрито 3 селянські школи у Кочкові. Останні роки часто навідувався на батьківщину.
У 1920-21 роках читав у Пскові серію науково-популярних лекцій на народних курсах.
Наукова робота[ред. | ред. код]
Досліджував відповідь тканин організму на подразники. Розробив учення про парабіоз. Вивчав збудження та гальмування. Вперше застосував телефонічне вислуховування електричних сигналів у нерві та м'язі. Брав участь у фізіологічних з'їздах у Льєжі, Парижі, Турині, Будапешті, Відні.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- На могилі Миколи Введенського стоїть обеліск з барельєфом науковця.[6]
- На будинку Введенського в селі Іванищево розміщено меморіальну дошку.[7]
- У 2015 році в селі Шуйське, до якого адміністративно належить територія села Іванищево, було встановлено погруддя Введенського.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Станом на 2002 рік за всеросійським переписом постійного населення в селі Іванищево (колишнє Кочково) не було
- ↑ Введенский Вячеслав Евгеньевич. Биографический словарь. 2000. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 28 липня 2015.
- ↑ «Учреждение это должно содействовать к процветанию города Тотьмы» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Биографии. Православные приходы и монастыри Севера. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 28 липня 2015.
- ↑ Резник, Семен (май 2014), Академик Ухтомский и его биограф. Глава десятая. Под руководством Н.Е.Введенского, Семь искусств, 5 (52): 340—354, архів оригіналу за 23 березня 2016, процитовано 5 серпня 2015(рос.)
- ↑ Могила русского физиолога Н. Е. Введенского [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Дом, в котором родился жил и умер физиолог Н. Е. Введенский [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В Междуреченском районе появится памятник и сквер имени ученого Николая Введенского. Официальный портал Правительства Вологодской области[недоступне посилання](рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Ухтомський, Алексей (1923). Николай Евгеньевич Введенский и его научное дело. Русский физиологический журнал. 6 (1-3): 5.(рос.)
- Резник, Семен (май 2014), Академик Ухтомский и его биограф. Глава десятая. Под руководством Н.Е.Введенского, Семь искусств, 5 (52): 340—354, архів оригіналу за 23 березня 2016, процитовано 5 серпня 2015(рос.)
|
