Введенський Микола Євгенович — Вікіпедія

Микола Євгенович Введенський
рос. Николай Евгеньевич Введенский
Народився 28 (16) квітня 1852(1852-04-16)
Кочкове, Вологодська губернія,Російська імперія
Помер 16 вересня 1922(1922-09-16) (70 років)
Іванищево (Вологодська область), Q4414746?, Міжрічинський район, Вологодська область
Місце проживання Кочкове, Вологодська губернія,РРФСР
Країна  Російська імперія
 РСФРР
Діяльність фізіолог
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Галузь фізіологія
Заклад Санкт-Петербурзький університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медицини
Науковий керівник Іван Сєченов
Відомі учні Данило Воронцов, Олексій Ухтомський[ru]] Іван Беріташвілі
Членство Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: дослідження нервово-м'язового з'єднання

Микола Євгенович Введенський (нар. 28 (16) квітня 1852(18520416), Кочкове[1], Вологодська губернія, Російська імперія — 16 вересня 1922, Кочкове, Вологодська губернія, РРФСР) — російський фізіолог, учень Івана Сєченова, один із засновників фізіологічної школи в Російській імперії. Досліджував фізіологію нервово-м'язового препарату.

Біографія[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Микола Введенський народився у родині сільського священика Євгена Миколайовича Введенського і Аполлінарії Арсенієвни Кратирової. Батько з 27 січня 1850 року був священиком Кочковської Леонтіївської церкви. Він заснував церковно-приходську школу, в якій сам викладав. Неодноразово нагороджувався керівництвом єпархії. У 1871–1889 роках був депутатом училищного з'їзду. Мати була донькою священика, народилася 1822 року. Окрім Миколи в родині були його брат Вячеслав (1855)[2][3], Олександр (1858), Костянтин (1861), Анна (1865), Катерина (1873).[4]

Навчання[ред. | ред. код]

Навчався у сільській школі. Батько готував Миколу до сану священика, тому 1862 року відправив його до Вологодського духовного училища. У 1868 році Введенський поступив до Вологодської духовної семінарії, яку закінчив 1872 року. Але після семінарії Микола відмовився продовжувати церковну кар'єру, а поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету.

1874 року Введенського було заарештовано за участь у народницьких гуртках. Його судили в рамках «процесу 193-х», він перебував 3 роки в тюрмі під слідством. Але після процесу його було виправдано та дозволено повернутися до університету, який він закінчив 1879 року.

Закордонні відрядження[ред. | ред. код]

У 1881–1882, 1884 и 1887 роках Введенський працював у лабораторіях Німеччини, Австрії, Швейцарії.

Життя в Петербурзі[ред. | ред. код]

У 1889 році балотувався в професори фізіології Петербурзького університету разом з Олександром Данилевським та Іваном Павловим. Професори проголосували проти Данилевського, а Павлова Введенський переміг з різницею в один голос.[5]

З 1889 року до смерті очолював кафедру фізіології Петербурзького університету.

Народна освіта[ред. | ред. код]

У 1890 організував бібліотеку для селян рідного села. У 1906 році за його допомогою було відкрито 3 селянські школи у Кочкові. Останні роки часто навідувався на батьківщину.

У 1920-21 роках читав у Пскові серію науково-популярних лекцій на народних курсах.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Досліджував відповідь тканин організму на подразники. Розробив учення про парабіоз. Вивчав збудження та гальмування. Вперше застосував телефонічне вислуховування електричних сигналів у нерві та м'язі. Брав участь у фізіологічних з'їздах у Льєжі, Парижі, Турині, Будапешті, Відні.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • На могилі Миколи Введенського стоїть обеліск з барельєфом науковця.[6]
  • На будинку Введенського в селі Іванищево розміщено меморіальну дошку.[7]
  • У 2015 році в селі Шуйське, до якого адміністративно належить територія села Іванищево, було встановлено погруддя Введенського.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Станом на 2002 рік за всеросійським переписом постійного населення в селі Іванищево (колишнє Кочково) не було
  2. Введенский Вячеслав Евгеньевич. Биографический словарь. 2000. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 28 липня 2015.
  3. «Учреждение это должно содействовать к процветанию города Тотьмы» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Биографии. Православные приходы и монастыри Севера. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 28 липня 2015.
  5. Резник, Семен (май 2014), Академик Ухтомский и его биограф. Глава десятая. Под руководством Н.Е.Введенского, Семь искусств, 5 (52): 340—354, архів оригіналу за 23 березня 2016, процитовано 5 серпня 2015(рос.)
  6. Могила русского физиолога Н. Е. Введенского [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Дом, в котором родился жил и умер физиолог Н. Е. Введенский [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  8. В Междуреченском районе появится памятник и сквер имени ученого Николая Введенского. Официальный портал Правительства Вологодской области[недоступне посилання](рос.)

Джерела[ред. | ред. код]