Ванделен — Вікіпедія

Ванделен або Валделен (*Wandalenus, бл. 531 —585) — мажордом Австразії у 581—585 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження невідомо, але належав до австразійської знаті. Ймовірно до початку 580-х років він займав чільне місце при королівському дворі Австразії. Був герцогом Трансюранським, ймовірно отримав цю посаду у спадок.

581 року після смерті мажордома Гогона, Ванделену на посаді мажордома було доручено подальше виховання неповнолітнього короля Хільдеберта II. На думку низки дослідників, його повноваження поширювалися також на управління королівством.

В сучасних Ванделену паперах він жодного разу не згадується в якості мажордома. У них він представлений лише як наставник або вихователь (нутрицій) короля Хільдеберта II. Втім низка середньовічних істориків в своїх хроніках наділяли Ванделена посадою мажордома. Можливо, ці свідчення є перенесенням назви пізнішої посади в події більш раннього часу.

Відсторонення від влади прихильників Гогона призвело до кількох заколотів, очолених австразійською знаттю. Найбільш значними були виступи Лупа, герцога Шампані, і Динамія, ректора (намісника) Провансу, в 581 році.

Сучасні історики пов'язують з Ванделеном зміну в зовнішній політиці Австразії: вони розірвали союз з Гунтрамном, королем Бургундії, і почали зближення з Хільперіком I, королем Нейстрії. В результаті Австразія фактично опинилася в стані війни з Бургундією, хоча, на відміну від Нейстрії, і не вела активних військових дій. Лише після тяжкої поразки Нейстрії і народження у Хільперіка I сина Теодоріха відбулася нова зміна політики. У 584 році між Хільдебертом II і Гунтрамном був відновлений союз на колишніх умовах.

Ванделен помер в 585 році. Після його смерті всі пожалування, дані йому королем було конфісковано і повернено до королівської скарбниці. Вдажу перехопила королева-мати Брунгільда.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Флавія

Діти:

• Донат (д/н—після 658), єпископ Безансону
• Храмнелен
• донька
• донька

Меценатство[ред. | ред. код]

Надавав підтримку ірландському місіонеру Колумбану у заснуванні монастиря Люксей. Син Ванделена — Донат — також став одним з відомих ченців, заснувавши монастир Святого Вінцента у північній Бургундії (сучасне Франш-Конте).

Джерела[ред. | ред. код]

• Christian Settipani, «La transition entre mythe et réalité», Archivum 37 (1992:27-67)
• Wood I. The Merovingian Kingdoms 450—751. — London & New York: Longman, 1994. — P. 129. — ISBN 0-582-49372-2.
• Marilyn Dunn, The Emergence of Monasticism: From the Desert Fathers to the Early Middle Ages (Blackwell) 2003:161