Вальтер Гальштайн — Вікіпедія

Вальтер Гальштайн; Walter Hallstein
	нім. Walter Hallstein
	Вальтер Гальштайн; Walter Hallstein
Президент Європейської комісії
	1958 — 1967
Попередник	посада заснована
Наступник	Жан Рей
Народився	17 листопада 1901; Майнц, Німецька імперія
Помер	29 березня 1982 (80 років); Штутгарт, ФРН
Похований	Штутгартське лісове кладовищеd
Відомий як	політик, дипломат, викладач університету, правник
Місце роботи	Франкфуртський університет, HU Berlin і Ростоцький університет
Країна	Німеччина
Alma mater	Universidad Autónoma del Estado de Morelosd, HU Berlin і Rabanus-Maurus-Gymnasiumd
Політична партія	Християнсько-демократичний союз
Професія	юрист
Нагороди	; ; Почесний доктор університету Ов'єдоd (1968)
	Медіафайли у Вікісховищі

Вальтер Гальштайн (нім. Walter Hallstein; 17 листопада 1901, Майнц — 29 березня 1982, Штутгарт) — німецький юрист, академічний вчений, політик і державний діяч Федеративної Республіки Німеччини (ФРН), юрист.

Біографія[ред. | ред. код]

Вальтер Гальштайн народився в лютеранській родині звичайного урядовця. Після закінчення гімназії вивчав право і політологію в університетах Бонна, Мюнхена і Берліна. В 1925 році захищає диплом в Берлінському університеті з юриспруденції. Потім працює в галузі міжнародного права, з 1929 року — приват-доцент Берлінського університету. З 1930 по 1941 рік — професор приватного та громадського права університету Ростока. Член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), Націонал-соціалістичної спілки захисту права, Націонал-соціалістичного благодійного товариства тощо. В 1941 році стає професором права Франкфуртського університету. В 1942–1944 роках перебуває на військовій службі у Вермахті, як лейтенант артилерії. Брав участь у кампаніях у Північній Африці і Франції. У 1944 році потрапляє на території Франції в полон до американських військ.

У 1945 році Вальтер Гальштайн повертається з полону і клопотає про відкриття університету в Франкфурті-на-Майні. У 1946–1948 роках був його першим обраним директором. У 1948–1950 роках працює за запрошенням професором Джорджтаунського університету в Вашингтоні. Після повернення в 1950 році до Європи працював над освітою Федеративної Республіки Німеччина. Очолював делегації ФРН на переговорах про її вступ до ЮНЕСКО і на Паризькій конференції зі створення Європейського об'єднання вугілля і сталі. 28 серпня 1950 року призначається державним секретарем при федеральному канцлері. З моменту утворення міністерства закордонних справ ФРН в 1951 й по 1958 Вальтер Гальштайн — державний секретар міністерства. Був ініціатором доктрини Гальштайна, виступав за налагодження дружніх відносин з Ізраїлем, був прихильником євроінтеграції і, в той же час, противником зближення в соціалістичними державами Східної Європи, в тому числі і з НДР.

З 1958 року Хальштайн — голова першої єврокомісії новостворюваного Спільного ринку. У 1967 році, за наполяганням Шарля де Голля, залишив цю посаду. У 1968–1971 роках був головою Міжнародного європейського руху. У 1969–1972 роках був депутатом Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу.

Вибрані нагороди[ред. | ред. код]

Оцінка діяльності[ред. | ред. код]

Щорічно університетом Франкфурту, містом Франкфурт-на-Майні і Дрезденським банком (нім. Dresdner Bank) присуджується Премія Вальтера Гальштайна за особливий внесок у європейську інтеграцію.

У 1997 році при Берлінському університеті утворено Інститут Вальтера Хальштайна з Європейського конституційного права.

Див. також[ред. | ред. код]

Комісія Гальштайна

Література[ред. | ред. код]

Р. Л. Кривонос. Гальштейн Вальтер // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Кривонос Р. А. В. Гальштейн // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 43.
(нім.) Eckart Conze, Norbert Frei, Peter Hayes, Moshe Zimmermann: Das Amt und die Vergangenheit. Deutsche Diplomaten im Dritten Reich und in der Bundesrepublik. Blessing, München 2010, ISBN 978-3-89667-430-2 (auch Schriftenreihe, Bd. 1117 der Bundeszentrale für politische Bildung. Bonn 2011).
(нім.) Michael Kilian: Walter Hallstein: Jurist und Europäer. In: Jahrbuch des öffentlichen Rechts der Gegenwart. Neue Folge. Band 53. 2005, S. 369—389.
(нім.) Wilfried Loth: Walter Hallstein — der vergessene Europäer? Bonn 1995, ISBN 3-7713-0499-7.
(нім.) Thomas Oppermann: Hallstein, Walter: Europäische Reden. Stuttgart 1979, ISBN 3-421-01894-4.
(нім.) Ingrid Piela: Walter Hallstein — Jurist und gestaltender Europapolitiker der ersten Stunde. Politische und institutionelle Visionen des ersten Präsidenten der EWG.Kommission (1958—1967). Berliner Wissenschaftsverlag, Berlin 2012, ISBN 978-3-8305-3139-5. auch Dissertation und als elektronische Resource.
(нім.) Der Mann für Verträge: Walter Hallstein. In. Kay Müller, Franz Walter (Hrsg.): Graue Eminenzen der Macht: Küchenkabinette in der deutschen Kanzlerdemokratie von Adenauer bis Schröder. Wiesbaden 2004, S. 31-34.