Валуйки (станція) — Вікіпедія

Станція Валуйки

Москва — Луганськ,
Куп'янськ — Лиски
Південно-Східна залізниця
(до 1992 року — Південна залізниця)
Бєлгородський регіон
м. Валуйки

50°11′54″ пн. ш. 38°07′10″ сх. д. / 50.19833° пн. ш. 38.11944° сх. д. / 50.19833; 38.11944Координати: 50°11′54″ пн. ш. 38°07′10″ сх. д. / 50.19833° пн. ш. 38.11944° сх. д. / 50.19833; 38.11944
Дата відкриття 17 грудня
Рік відкриття 1895 (129 років)
Тип вузлова
Вулиця Привокзальна площа
Код станції 438302 ?
Код «Експрес-3» 2014360 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе
Мапа
Валуйки. Карта розташування: Бєлгородська область
Валуйки
Валуйки
Валуйки на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Валуйки (значення).

Валуйки (Валуйки-Пасажирські) — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Бєлгородського регіону Південно-Східної залізниці на перетині ліній Москва — Луганськ, Куп'янськ — Лиски. Розташована у однойменному місті Бєлгородської області.

На вокзалі станції є зал чекання, каси продажу квитків приміського та далекого сполучення, камери схову, багажне відділення, працює відділення Бєлгородської митниці.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 17 грудня 1895 року, під час прокладання приватної гілки Харків — Балашов Південно-Східних залізниць[1].

У 1897 році введена в експлуатацію лінія Валуйки — Єлець. З того часу станція Валуйки набула статусу вузлової.

У 1932—1937 роках введена в експлуатацію магістральна лінія Москва — Валуйки — Донбас, побудована нова дільниця Валуйки — Несвітай (завдовжки 380 км), а лінія Касторна — Старий Оскол — Валуйки була реконструйована.

у 1967 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Куп'янськ — Валуйки — Георгіу-Деж (нині — Лиски)[2]. Через станцію Валуйки почали курсувати приміські електропоїзди.

Краєвид станції Валуйки

До лютого 1992 року станція Валуйки підпорядковувалася Куп'янському відділенню Південної залізниці (Україна). Згодом станція Валуйки, як і інші станції Південної залізниці, які знаходилися на території Бєлгородської області, були передані до Бєлгородського відділення Південно-Східної залізниці[3].

У 2003 році повністю електрифікована лінія Старий Оскол — Валуйки[4].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  2. ↑ Д. Зинов'єв. Історія електрифікації залізниць (1967—1968). 1967-1968 (рос.). Паровоз ИС. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 1 серпня 2010.
  3. ↑ Хроніка розвитку Південної залізниці (рос.). Портал «Харків-Транспортний». Архів оригіналу за 28 листопада 2011. Процитовано 1 серпня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  4. ↑ Президент ВАТ «Російські залізниці» Геннадій Фадєєв відкрив у Бєлгородській області електрифіковану дільницю Старий Оскол — Валуйки завдовжки 144 км (рос.). Пресс-служба РЖД. 27 грудня 2003. Процитовано 1 серпня 2010.
  5. ↑ Розклад руху поїздів по станції Валуйки на сайті poizdato.net

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • А • Б • В • Г • Д • Е • Є • Ж • З • І • Ї • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Валуйки_(станція)&oldid=37669390