French
DeutschВалеріо Чолі — Вікіпедія
| Валеріо Чолі | |
|---|---|
,_1561-1564_ca.,_02.JPG) | |
| Народився | 1529[1][2][…] Флоренція, Флорентійська республіка |
| Помер | 29 грудня 1599 |
| Діяльність | скульптор |
Валеріо Чолі (італ. Valerio Cioli (Cigoli, Giogoli); також Чіґолі або Джоґолі; нар. бл. 1529, Сеттіньяно[4] —(25) 29 грудня 1599) — італійський скульптор епохи Відродження.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Валеріо Чолі народився близько 1529 (1530) року у Сеттіньяно, селі поблизу Флоренції[4]. На нього вплинули роботи його батька, Сімоне Чолі (італ. Simone Cioli)[4]. З 15 років працював із Ніколо Тріболо, через чотири роки переїхав до Риму, де працював із Рафаелло да Монтелупо[4]. Він помер у 1599 році. Його син, Сімоне Чолі, теж був скульптором[4]. Учнем Чолі був архітектор та скульптор Ґерардо Сільвані.
Роботи[ред. | ред. код]
Найвідомішою роботою є фонтан Баккіно (1560) у садах Боболі, біля входу на площу Пітті у Флоренції. Робота зображає карлика-блазня при дворі Козімо I, на іронічне прізвисько «Морґант» (на честь велетня з поеми Луїджі Пульчі «Морґант»), який голим сидить на черепасі, наче п'яний Бахус, звідти й назва[5]. 1579 року цю статую переробили на фонтан[6]. Відомо, що Чолі виконав статую й другого блазня, Барбіно (італ. Barbino)[7]. Ще дві роботи Чолі у співпраці з Джованні Сімоне Чолі (італ. Giovanni Simone Cioli) можна знайти в садах — «Людина, що копає» (італ. Uomo che vanga) і «Людина, що виливає відро у чан» (італ. Uomo che scarica il secchio in un tino).
Інші його відомі роботи включають «Сатир із флягою» (італ. Satiro con fiasca; музей Барджелло) та уособлення музи Скульптури[4][а] на могилі Мікеланджело Буонарроті в базиліці Санта-Кроче. Разом із Джованні Вінченцо Казалі він допоміг завершити статую Івана Богослова (італ. San Giovanni Evangelista) для каплиці Сан-Лука в монастирі Сантіссіма-Аннунціата у Флоренції.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Фонтан Баккіно. Сади Боболі, Флоренція -
Фонтан «Людина, що виливає відро у чан». Сади Боболі, Флоренція -
«Муза Скульптури». Гробниця Мікеланджело, базиліка Санта-Кроче, Флоренція
Примітки[ред. | ред. код]
- а. ^ Іноді йому приписують авторство усіх трьох муз — Живопису, Скульптури та Архітектури. Вазарі ж писав, що музу Живопису замовили Баттіста Лоренці, Скульптури — Джованні дель Опера, а вже Архітектури — Валеріо Чолі[8]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ Cioli, Valerio di Simone // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2017. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00038492
- ↑ Artnet — 1998.
- ↑ а б в г д е Abraham Rees (1819). The Cyclopaedia; Or, Universal Dictionary of Arts, Sciences and Literature (англ.) . Т. Volume 8. Лондон: Logman.
- ↑ https://www.frilligallery.com/goto/popup/catalogue-detail/show/268,5/morgante-dwarf-from-boboli-garden
- ↑ Morgante sulla tartaruga. Catalogo generale dei Beni Culturali (італ.) . Ministero della Cultura.
- ↑ Touba Ghadessi (13 maart 2028). Portraits of Human Monsters in the Renaissance: Dwarves, Hirsutes, and Castrati as Idealized Anatomical Anomalies (англ.) . ISD LCC. с. pp-58-59.
- ↑ Вазарі, 1970, с. 429.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Robin O' Bryan (2019). A Tortoise, a Fish, a Jester, and a “Jesuit”: Valerio Cioli’s Dwarf Sculptures for the Boboli Gardens. Source (англ.) . 38 (3).
|
