Вакарчук Іван Олександрович — Вікіпедія

Іван Олександрович Вакарчук
Іван Олександрович Вакарчук
Іван Олександрович Вакарчук
7-й Міністр освіти і науки України
18 грудня 2007 — 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Віктор Янукович
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко
Попередник Станіслав Ніколаєнко
Наступник Дмитро Табачник
ректор Львівського університету
11 березня 2010 — 6 червня 2013[1]
Попередник Василь Височанський (в.о.)
Наступник Василь Височанський (в.о.)
ректор Львівського університету
13 листопада 1990 — 18 грудня 2007
Попередник Володимир Чугайов
Наступник Василь Височанський (в.о.)
Народився 6 березня 1947(1947-03-06)
Братушани,
Молдавська РСР,
СРСР СРСР
Помер 4 квітня 2020(2020-04-04) (73 роки)
Львів, Україна
Похований Личаківський цвинтар
Відомий як фізик, викладач університету, політик, депутат, громадський діяч
Місце роботи ЛНУ ім. І. Франка і Інститут фізики конденсованих систем НАН України
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Політична партія КПРС[2] і безпартійність
У шлюбі з Вакарчук Світлана Олександрівна
Діти Святослав Вакарчук
Олег Вакарчук
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Почесна відзнака Президента України
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
vakarchuk.openua.net

Іва́н Олекса́ндрович Вакарчу́к (6 березня 1947, Братушани, Молдовська РСР, нині — Єдинецький район, Молдова — 4 квітня 2020, Львів, Україна[3]) — український фізик, політик і громадський діяч, міністр освіти і науки України (20072010). Протягом 19902007 і 20102013 років був ректором Львівського університету імені Івана Франка. Доктор фізико-математичних наук (1980), заслужений професор Львівського університету (2012)[4]. Герой України (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2006), кавалер ордена «За заслуги» II ступеня (2006), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000).

Батько лідера рок-гурту «Океан Ельзи», співака та політика Святослава Вакарчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної фізики Львівського університету ім. Франка, член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції.

19541965 — Навчався в Братушанській середній школі, яку закінчив із медаллю.

19651970 — навчання на фізичному факультеті Львівського університету ім. Франка.

19701973 — навчання в аспірантурі Львівського відділу статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

19731978 — молодший науковий співробітник Львівського відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

1977, 1981 — нагороджений Грамотою Президії АН УРСР.

19781980 — старший науковий працівник Львівського відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

19801984 — керував відділом квантової статистики у Львівському відділі статистичної теорії конденсованого стану Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

1983 — нагороджений значком «Відмінник народної освіти УРСР».

1984 — професор кафедри теоретичної фізики Львівського університету.

1989 — обраний народним депутатом СРСР; член Комітету ВР СРСР з науки, входив до складу Міжрегіональної депутатської групи.

13 листопада 1990 обраний ректором Львівського університету ім. Франка (переобраний на цю посаду 2001 року).

1991 — обраний президентом Малої академії наук Львівщини.

1996 — обраний головою Ради ректорів Львівщини.

1996 — нагороджений Почесною відзнакою Президента України.

З 1996 року — засновник і головний редактор «Журналу фізичних досліджень» та журналу «Світ фізики».

Із 2001 року — президент Українського фізичного товариства.

Лауреат Премії НАН України імені Миколи Павловича Барабашова 2005 року за цикл робіт «Спектральні дослідження зірок та комет» (спільно з Климом Івановичем Чурюмовим та Наталією Геннадіївною Щукіною)[5].

З 18 грудня 2007 року по 11 березня 2010 року — Міністр освіти і науки України.

В останні роки свого життя він хворів[6].

Помер Іван Вакарчук 4 квітня 2020 року у віці 73 років у Львові. Прощання через карантин пройшло в родинному колі, а поховали його на 4 полі Личаківського цвинтаря[3][7].

Могила Івана Вакарчука на 4 полі Личаківського цвинтаря відразу після похорону

Політика[ред. | ред. код]

У 1989—1991 роках — народний депутат СРСР від територіального виборчого округу № 486 (Львівська область), член КПРС. Восени 1989 року — учасник установчого з'їзду Народного Руху України за перебудову, один із делегатів від Львівської області[8].

1999 року — довірена особа Леоніда Кучми на виборах президента України[9].

Заява щодо Вікіпедії[ред. | ред. код]

9 березня 2010 року (за два дні до звільнення з посади міністра освіти і науки України, після чого міністром було призначено Дмитра Табачника) Іван Вакарчук звернувся з заявою до академічної спільноти України. У ній він закликав «кожного українського науковця написати для Вікіпедії бодай дві-три статті з Вашого напрямку», а викладачів університетів — «широко залучати до цієї роботи студентів-старшокурсників»[10].

Нагороди[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений. Дружина — Світлана Олександрівна (нар. 02.06.1947) — викладач фізики, доцент Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зеноновича Ґжицького.

Син Святослав (1975 р.н.) — народний депутат України (до 2008 р. та з 2019 р. і до 2020 р.), лідер гурту «Океан Ельзи»; син Олег (нар. 1980) — підприємець.

Праці[ред. | ред. код]

Автор понад 240 наукових праць.

На 14-му Львівському книжковому форумі (2007) підручник «Квантова механіка» Івана Вакарчука було визнано однією з кращих книг форуму[17].

Книги[ред. | ред. код]

  • Вакарчук І. О. Вступ до проблеми багатьох тіл. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 220 с.
  • Вакарчук І. О. Квантова механіка. — 4-е видання, доповнене. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 872 с.
  • Вакарчук І. О. Лекції з загальної теорії відносності. — Л. : Вид-во Львів. ун-ту, 1991. — 91 с.
  • Вакарчук І. О. Теорія зоряних спектрів. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 359 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вакарчука звільнили з посади ректора Львівського вишу. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 27 травня 2014.
  2. http://web.archive.org/web/20170208180329/http://zbruc.eu/node/26557
  3. а б Помер ексміністр, науковець Іван Вакарчук. Українська правда. 4 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  4. Заслужені професори Університету. Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 24.05.2021.
  5. Головна астрономічна обсерваторія НАН України
  6. Помер Іван Вакарчук - колишній міністр та батько Святослава Вакарчука. BBC Україна. 4 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  7. Катерина Родак (4 квітня 2020). Помер колишній ректор Львівського університету Іван Вакарчук. Zaxid.net. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  8. Установчий з'їзд Народного Руху. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
  9. Вакарчук Іван Олександрович. www.ukrgeroes.com.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
  10. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Указ Президента України № 175/2007 від 5 березня 2007 року «Про присвоєння І. Вакарчуку звання Герой України». Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 18 січня 2013.
  12. Указ Президента України № 276/2005 від 16 лютого 2005 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 січня 2013.
  13. Указ Президента України № 753/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України». Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 18 січня 2013.
  14. Указ Президента України № 726/2006 від 27 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 18 січня 2013.
  15. Указ Президента України № 1302/2000 від 5 грудня 2000 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2000 року». Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 18 січня 2013.
  16. Zaxid.net. Львівський та Вроцлавський університети святкують 15-річчя співпраці. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 25 травня 2020.
  17. Визначені переможці конкурсу «Книга форуму — 2007». УНІАН. 14 вересня 2007. Процитовано 22 серпня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Іван Вакарчук: Біобібліогр. покажч. / ред.: Й. Стахіра; уклад.: М. Любицька; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Наук. б-ка. — Л., 2001. — 109 c. — (Укр. біобібліогр. Нова сер.; Ч.5).