Біївці (Лубенський район) — Вікіпедія
село Біївці | |
---|---|
Садиба-музей В. Симоненка в селі Біївці | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Громада | Новооржицька селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 285 |
Поштовий індекс | 37523 |
Телефонний код | +380 5361 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°08′37″ пн. ш. 32°54′09″ сх. д. / 50.14361° пн. ш. 32.90250° сх. д.Координати: 50°08′37″ пн. ш. 32°54′09″ сх. д. / 50.14361° пн. ш. 32.90250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 104 м |
Водойми | р. Удай, Вільшанка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37500, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Бієвці |
Карта | |
Мапа | |
|
Біївці́ — село в Україні, у Новооржицькій громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 285 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бієвецька сільська рада. Батьківщина українського митця Василя Симоненка.
Географія[ред. | ред. код]
Село Біївці лежить на правому березі річки Удай і при впадінні в неї Вільшанки, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Горобії, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Халепці, на протилежному березі — село Постав-Мука. Річка в цьому місці звивиста, утворює стариці й заболочені озера.
Історія[ред. | ред. код]
- У 1750 році село перейшло з Лубенської сотні в Снітинську сотню Лубенського полку.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 416 осіб, з яких 179 чоловіків та 237 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 272 особи[2].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,19 % |
російська | 2,46 % |
білоруська | 0,35 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- Молочно-товарна ферма.
- «Удай», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа I-II ст.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Мисник Прокіп Дмитрович — український письменник, критик, журналіст.
- Симоненко Василь Андрійович — український поет і журналіст, шістдесятник.
Односельці[ред. | ред. код]
- Павленко Михайло Юхимович, 1918 р. н., с. Біївці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 25 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Московського фронту ППО 30 жовтня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Прокуратурою Московського ВО 17 березня 1993 р.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Біївці [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
|