Біївці (Лубенський район) — Вікіпедія

село Біївці
Садиба-музей В. Симоненка в селі Біївці
Садиба-музей В. Симоненка в селі Біївці
Садиба-музей В. Симоненка в селі Біївці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Новооржицька селищна громада
Основні дані
Населення 285
Поштовий індекс 37523
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 50°08′37″ пн. ш. 32°54′09″ сх. д. / 50.14361° пн. ш. 32.90250° сх. д. / 50.14361; 32.90250Координати: 50°08′37″ пн. ш. 32°54′09″ сх. д. / 50.14361° пн. ш. 32.90250° сх. д. / 50.14361; 32.90250
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Водойми р. Удай, Вільшанка
Місцева влада
Адреса ради 37500, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Бієвці
Карта
Біївці. Карта розташування: Україна
Біївці
Біївці
Біївці. Карта розташування: Полтавська область
Біївці
Біївці
Мапа
Мапа

CMNS: Біївці у Вікісховищі

Біївці́село в Україні, у Новооржицькій громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 285 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Бієвецька сільська рада. Батьківщина українського митця Василя Симоненка.

Географія[ред. | ред. код]

Село Біївці лежить на правому березі річки Удай і при впадінні в неї Вільшанки, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Горобії, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Халепці, на протилежному березі — село Постав-Мука. Річка в цьому місці звивиста, утворює стариці й заболочені озера.

Історія[ред. | ред. код]

  • У 1750 році село перейшло з Лубенської сотні в Снітинську сотню Лубенського полку.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 416 осіб, з яких 179 чоловіків та 237 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 272 особи[2].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 97,19 %
російська 2,46 %
білоруська 0,35 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • «Удай», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа I-II ст.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Односельці[ред. | ред. код]

  • Павленко Михайло Юхимович, 1918 р. н., с. Біївці Лубенського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта неповна середня. Червоноармієць. Заарештований 25 вересня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Московського фронту ППО 30 жовтня 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Прокуратурою Московського ВО 17 березня 1993 р.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]