Більярд — Вікіпедія

*Більярдний стіл для гри в пул, на ньому кулі у трикутнику, кий і білий биток.*

Білья́́рд — гра кулями на спеціально обладнаному столі.

Усі сучасні варіанти гри проходять на спеціально обладнаному столі за допомогою довгої тонкої палиці (кия) та набору куль. Суть гри в більярд — вдарити києм по кулі, яка розташована на столі, і поцілити цією кулею в іншу. Здебільшого, метою гравця є забити одну з куль, що зіткнулися, у спеціальний отвір в краю столу (лузи); проте чого саме прагнеться від зіткнення двох куль залежить від різновиду самої гри у більярд.

Термінологія[ред. | ред. код]

Для різних видів гри у більярд існує власна термінологія. Нижче наведено деякі загальні терміни.

Биток — куля, по якій завдається удар.

Борт — край більярдного столу, покритий гумою і тканиною.

Кий — довга пряма палиця для гри в більярд, один кінець якої тонший, а другий — товстіший та важчий.

Кікс — невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі.

Луза — один із шести отворів із сітчастими мішечками, що розташовані по краях більярдного столу.

Міст — позиція руки яка підтримує кий. Існують різні види моста: відкритий, закритий (вказівний палець розташований над києм), високий (долоня руки не торкається до сукна).

Рест (підставка, машинка) — предмет більярдного інвентарю, довга тонка палиця із наконечником, який під час удару підтримує кий. В народному сленгу називають хто як хоче: машинка, підставка, теща, проте в залежності від типу наконечника назви різні: палиця із наконечником у формі літери Х називається — Рест; палиця в якої наконечник у формі пів-дуги, з трьома виїмками для кия — Спайдер.

Трикутник — трикутна рамка, за допомогою якої більярдні кулі встановлюються у формі піраміди перед початком гри.

Фукс — куля, яка потрапила до лузи неочікувано, непередбачено.

Вінт — удар не по центру кулі, з метою надати додаткового обертання. Рекомендується робити відступ не більше 2/3 радіусу кулі, в іншому випадку існує ймовірність кіксу, оскільки при протяжному ударі кий має більшу швидкість, ніж биток, що отримує імпульс.

Накат (Верхній вінт) — удар вище центру кулі, а також ефективніший з протяжним ударом. За рахунок такого удару, після першого доторку з іншими кулями, биток зберігає частину імпульсу в обертанні і котиться у бік лінії кию.

Відтяжка (Нижній вінт) — удар нижче центру кулі. Можлива лише при різкому ударі, інакше отримаємо що кий штовхає вперед биток, і результат отримаємо накат. За рахунок такого удару, після першого доторку з іншими кулями, биток котиться в зворотній до набутого імпульсу бік.

Історія[ред. | ред. код]

Історія гри в більярд бере свій початок у Франції у XV сторіччі. Перша письмова згадка про більярд стосується французького короля Луі XI, який у 1470 році замовив собі більярдний стіл. У 1600 роках більярд був вже достатньо відомим, щоб бути згаданим у творі Вільяма Шекспіра «Антоній і Клеопатра».

Слово «більярд» походить від французького слова «bille», що означає «куля» або «billart» — дерев'яна палиця. Проте англійський дослідник Джона Вілька, вважає, що первинна назва гри — «ball-yerds», складена з двох слів давньосаксонської мови («ball» — м'яч і «yerd» — палиця).^[1]

У ті часи гра проходила на відкритому повітрі. Але для того, щоб грати в будь-яку погоду, гру було перенесено в приміщення, і грати почали на столі. З того часу залишилося традиційне зелене сукно більярдного столу, як нагадування про зелену траву, на якій колись грали у більярд.

Спочатку в більярд грали за допомогою лише двох куль на столі із шістьма лузами. На столі були присутній обручі, які грали роль воротець, як у крокеті, та кілочок, що стояв вертикально. Кулі не штовхали, як це роблять зараз, а били по них дерев'яними палицями на кшталт крокетних з метою влучити у кілочок.

Бити по кулі палицею, коли куля стоїть біля краю столу, було незручно. Тому наприкінці XVII сторіччя було вигадано кий. Спочатку гравці в таких випадках просто перевертали палицю й били по кулях її ручкою. Ручку називали «queue», що значить «хвіст, кінець», звідси і виникло слово «кий». У XVIII сторіччі воротця з палицею взагалі зникли зі столу, залишилися лише кулі та кий.

Обладнання для більярду розвивалося дуже швидко в Англії у 1800 роках. Тоді почали використовувати крейду, якою мастили кінець кия, щоб збільшити тертя між києм і кулею. Приблизно до 1823 року було остаточно вдосконалено шкіряну наліпку, яку пристосовували на кінець кия з тією ж самою метою. У 1829 році з'явився перший розкладний кий із двох частин. Близько 1835 року сукно стає популярним для покриття столу. Після того, як фірма Goodyear у 1835 році почала робити гумові вироби, гуму почали використовувати для бортів для більярдних столів. Зрештою, близько 1850 року більярдний стіл почав мати здебільшого саме такий вигляд, як тепер.

Історичні згадки про більярд[ред. | ред. код]

1470 — Французький король Луї XI замовляє собі більярдний стіл.

1587 — Королева Марія Стюарт скаржиться, що її було позбавлено більярдного столу під час ув'язнення у замку Фозерінгей.

1609 — Вперше зіграно п'єсу Вільяма Шекспіра «Антоній та Клеопатра», в якій згадується більярд.

1674 — Опубліковано першу книгу, яка містила правила гри у більярд — «The Complete Gamester» Чарльза Коттона.

1792 — Король Луї XVI і Марія Антуанетта грають у більярд напередодні свого ув'язнення.

1838 — Королева Вікторія встановлює стіл для більярду у Віндзорському замку.

1846 — Папа Пій IX встановлює більярдний стіл у Ватикані.

1864 — Чарльз Діккенс отримує більярдний стіл як подарунок на Різдво.

1876 — Марк Твен і Брет Гарт пишуть п'єсу в кімнаті для більярду в оселі Твена в Коннектикуті.

1888 — Вінсент Ван Гог зображує на своїй картині «Нічна кав'ярня в Арле» стіл для більярду.

Більярд у науці[ред. | ред. код]

Уперше про математичний базис більярдної гри заговорив відомий фізик Гаспар-Гюстав Коріоліс в своїй книзі «Математична теорія явищ більярдної гри» 1835-го року. Він використовував в своїй роботі елементи теорії ймовірностей, теорії меж і загального аналізу. Проте особливого інтересу у сучасників (на думку Лемана) книга не викликала, ні в математиків, ні в більярдистів.

Минуло більш як півтораста років і математичний більярд розвинувся в свою теорію, породивши декілька побічних. «Теорія більярдів» є сьогодні невід'ємною частиною ергодичної теорії і теорії динамічних систем, має важливе застосування у фізиці. Математиком Гальперіним^[ru] створений спосіб визначення числа $\;\pi$ за допомогою більярду; набагато ближчі освіченому читачеві результати досліджень математиків Штейнгауза, Альгазена і Гарднера.

Користь[ред. | ред. код]

Більярдну гру вважають за одну із найдоступніших: вона сприяє підтримці у спортсмена правильної постави й хорошої фізичної форми. Сама гра не вимагає відмінного серця й легенів, які, навпаки, підтримуються в гравця у хорошому стані — більярд є перш за все видом фізичного гарту організму. Відтак більярд розвиває окомір, виробляє чіткість і координацію рухів, швидкість реакції, винахідливість. Сам гравець, набуваючи вміння, привчається до терпіння й холоднокровності.

Більярд — і відпочинок, і розвага: гра, вже з перших ударів кийком, знімає нервову напругу, що накопичилася, в перші її хвилини. Гравець майже повністю відволікається від повсякденних дрібниць і віддається змаганню. Додатково більярд врівноважує емоції й виробляє ряд якостей, необхідних людині в житті: вчить вигравати, напружуючи всю силу волі, — і долати опір суперника; одночасно вчить і програвати, не впадаючи в паніку або відчай та не втрачаючи віри в себе.

Ігри[ред. | ред. код]

Існують різні види більярду:

Пул
- Пул вісімка
- Пул дев'ятка

Російський більярд (Піраміда)

Карамболь

Снукер
- Класичний (15 куль)
- Короткий (6 куль)

Більярд в Україні[ред. | ред. код]

В Україні діє Федерація спортивного Більярду України (ФСБУ), яка була заснована в 2001 році. Державним Комітетом України з питань фізичної культури і спорту Федерації спортивного більярду України наказом від 27 березня 2003 року № 848 було надано статус Національної. В 2008 році Федерація підтвердила свій статус і їй було надано статус національної по 4 видам більярдного спорту: Пул, Снукер, Карамболь та Піраміда, терміном на 4 роки. На початку 2013 року статус національної було підтверджено.^[2]

Федерація спортивного більярду України на пряму входить до наступних міжнародних організацій:

Міжнародна Федерація Більярду і Снукеру (International Billiards and Snooker Federation (IBSF [Архівовано 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.]));
Європейська асоціація Більярду і Снукеру (European Billiards and Snooker Association (EBSA [Архівовано 13 січня 2010 у Wayback Machine.]));
Європейська федерація лузного більярду (European Pocket Billiard Federation (EPBF [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.]));
Міжнародна конфедерація Піраміди (International Confederation of Pyramid [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.]);
Європейський комітет з Піраміди (European Committee of Pyramid (ЄКП));
Східноєвропейський більярдний союз (East European Billiard Council [Архівовано 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]).

Також через Європейську Федерацію Лузного Більярду ФСБУ здійснює членство у:

Всесвітній Асоціації Більярду Пулу (World Pool-Billiard Association [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.]):
Всесвітній конфедерації більярдного спорту (World Confederation of Billiards Sports [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.]).^[3]

Звання Майстер спорту України міжнародного класу присвоюється за здобуті місця в одному з перерахованих змагань з урахуванням умов присвоєння спортивних звань та розрядів:

5-8 — у Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту;
1-5 — на чемпіонаті світу (пул, снукер);
1-3 — на чемпіонаті світу (піраміда, карамболь);
1-3 — на чемпіонаті Європи (пул, снукер);
1-2 — на чемпіонаті Європи (піраміда, карамболь);
1 — у фіналі Кубка світу (піраміда);
1 — в Європейських спортивних іграх.^[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Винокур Ярослав Юрійович — відомий український більярдист

Джерела[ред. | ред. код]

«Великий тлумачний словник сучасної української мови», В. Т. Бусел — Київ, «Перун», 2004.
Кваліфікаційні норми та вимоги Єдиної спортивної класифікації України з неолімпійських видів спорту, затверджені наказом Міністерства молоді та спорту України від 24.04.2014 № 1305, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за № 497/25274. [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Периодические движения бильярдного шара. Г.Гальперин, А.Стёпин. В журнале «Квант» за 1989 год, № 3. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Billiard History from Billiard Congress of America.(англ.)
Early History — Billiards from HickokSports.com.(англ.)
Tripping through billiard history [Архівовано 13 червня 2012 у Wayback Machine.] from «Byrne's Standard Website of Pool and Billiards» by Robert Byrne.(англ.)

Додаткові джерела[ред. | ред. код]

↑ Історія виникнення більярду — Кузнецовська Міська Федерація Спортивного Більярду. kmfsb.org.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2019.
↑ Склад. billiard.net.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019.
↑ Федерація спортивного більярду України | scu. Архів оригіналу за 21 квітня 2022.
↑ Кваліфікаційні норми та вимоги Єдиної спортивної класифікації України з неолімпійських видів спорту (додаток 11). zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2019.

Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Історія виникнення більярду — Кузнецовська Міська Федерація Спортивного Більярду. kmfsb.org.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2019.

[2] Склад. billiard.net.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019.

[3] Федерація спортивного більярду України | scu. Архів оригіналу за 21 квітня 2022.

[4] Кваліфікаційні норми та вимоги Єдиної спортивної класифікації України з неолімпійських видів спорту (додаток 11). zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]