Норинь — Вікіпедія

Норинь
Норинь в Овручі, серпень 2008
51°13′49″ пн. ш. 29°13′05″ сх. д. / 51.23049000002777831° пн. ш. 29.218320000027777184° сх. д. / 51.23049000002777831; 29.218320000027777184
Витік с. Листвин
• координати 51°20′32″ пн. ш. 28°18′04″ сх. д. / 51.34240000002777293° пн. ш. 28.301200000027780135° сх. д. / 51.34240000002777293; 28.301200000027780135
Гирло Уж
• координати 51°13′48″ пн. ш. 29°13′08″ сх. д. / 51.23010000002777531° пн. ш. 29.219000000027779862° сх. д. / 51.23010000002777531; 29.219000000027779862
Басейн басейн Прип'яті
Країни:  Україна
Прирічкові країни: Житомирська область
Регіон Житомирська область
Довжина 84 км
Площа басейну: 832 км²
Притоки: Білка, Іллімка, Хайчанка, Бовдунка, річка без назви (ліві); Прибиткі, Лізниця, Мощаниця, Вільшанка (праві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Нори́нь (Норин) — річка в Житомирській області України, ліва притока Ужа (басейн Прип'яті).

Характеристики[ред. | ред. код]

Довжина річки — 84 км. Площа водозбірного басейну — 832 км². Похил річки становить 1,5 м/км.

Долина Норині трапецієподібна, завширшки до 2,5 км. Заплава окремих ділянках заболочена. Річище помірно звивисте, де-не-де відрегульоване.

Бере початок біля села Листвин, у межах Словечансько-Овруцького кряжа. Тече територією Овруцького, Народицького районів Житомирської області.

Над річкою розташоване місто Овруч.

Притоки[ред. | ред. код]

Ліві[ред. | ред. код]

  • Білка — ліва притока Норині[1]. Бере початок на південному заході від Левковичів. Тече переважно на південний захід через Білку і біля Черевки впадає у Норинь[2][3][4]. Правою притокою Білки є Рудка[5].

Праві[ред. | ред. код]

Етимологія[ред. | ред. код]

Походження назви річки, вочевидь, балтійське, проте значення слова невідоме.

Екологічний стан[ред. | ред. код]

У створі вище скиду очисних споруд міста Овруча санітарний стан річки в порівнянні з 2000 роком залишається без змін. Незначне збільшення спостерігається по сольовому амонію з 0,79 мг/дм³ до 0,97 мг/дм³, фосфатам з 0,15 мг/дм³ до 0,35 мг/дм³. Вміст важких металів складає рівень ГДК [10].

У створі нижче скиду очисних споруд міста Овруча, які працюють не ефективно, стан річки у порівнянні з 2000 роком покращився по сольовому амонію з 2,1 мг/дм³ до 1,32 мг/дм³, ХПК з 47,7 мг/дм³ до 42,0 мг/дм³, нітратам з 7,1 мг/дм³ до 3,4 мг/дм³. Вміст солей важких металів залишився на рівні. В цілому, якість води в річці дещо покращилась [10].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С.55
  2. Мапа Словечне // m-35-021. 
  3. а б Нові Білокоровичі // m-35-033. 
  4. а б Мапа Шуберта // аркуш 20-7. 
  5. Словник гідронімів України С. 478
  6. а б Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 221
  7. а б Wieledniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 311. (пол.)
  8. Веледницька волость // Велідники // №1381. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. 
  9. Водні ресурси Житомирської області // Басейн річки Уж // №48. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. 
  10. а б Інформація про стан навколишнього природного середовища в Житомирський області за 2001 рік [Архівовано 25 серпня 2009 у Wayback Machine.].

Література[ред. | ред. код]

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 391
  3. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
  4. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.