Біла Орда — Вікіпедія

Бі́ла Орда́ (Ак-Орда) — феодальне тюркське політичне і військове утворення, що утворилася в XIV столітті (В середині XIII століття засноване Ордою Іхеном, сином Джучі) на території Казахстану в процесі розділу земель Золотої Орди поміж синами Джучі.

Історія[ред. | ред. код]

Посідала більшу частину басейну Сирдар'ї та степи на північному сході від Аральського моря до річок Ішиму й Сарису.

Столицею Білої Орди було місто Сигнак.

Населення складалося з тюркських кочових племен, яких історичні джерела називають узбеками-казахами.

На початку XV сторіччя Біла Орда розділилася на ряд володінь, найбільшими з яких були Ногайська орда й Узбецьке ханство.

Хани Білої Орди[ред. | ред. код]

Джучі, хан Золотої Орди (1225—1226)

• Орда Іхен, (син Джучі) (1226—1246, хан Золотої Орди, 1246—1251, хан Ак-Орди)
• Кун Киран (1251—1280)
• Конши-хан (1280-1302)
• Баян (1302—1309)
  
• Саси-Бука (1309—1320/1321)
• Ерзен-хан (1320/21-1337/1338)
• Мубарак-Ходжа (1337/1338—1344)
• Шимтай-хан (1344—1360)
• Урус-хан, хан Білої Орди та улусбек Сигнацького ханства (1369–1377)
• Токтакія^[en] (1377)
• Темір-Мелик^[kk] (1377—1378)
• Тохтамиш (1378—1395) об'єднав Кок-Орду і Ак-Орду в єдину державу
• Коїршик-хан (1395)
• Барак-хан, хан Ак-Орди (1423—1428)

Території[ред. | ред. код]

У тюркських мовах слово «ак» означає «білий», «священний», слово «кок» позначає спектр кольорів від темно-синього до світло-блакитного. Китайці ділять світ на 5 кольорових гам: північ - чорний, схід - зелений (синій), захід - білий (священна країна), південь - червоний і золотий (жовта) середина. У свою чергу блакитний - це колір неба, тобто Тенгрі, вищого божества тюрків і монголів.

Ак-Орда ділилася на дві частини: західну - Північне Причорномор'я, Крим, Подоння, що стала володінням Куремси, Ногая, і східну - Надволжя, Північний Кавказ, що стала володінням Батия, Берке та інших Джучидів. Улуси Батия і Берке в правління Берке були об'єднані в єдиний улус.

За версією Г. О. Федорова-Давидова про вторинний розподіл улусів, що підтримали Трепавлов В.В й Піщуліна К.А., - було дві Білі Орди та дві Сині Орди у східній (Казахстан й Сибір) та у західній частині (степові Україна й Росія) Дешт-і-Кипчак відповідно.

Література[ред. | ред. код]

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Th.T. Allsen. The Princes of the Left Hand: An Introduction to the History of the Ulus of Orda in the Thirteenth and Early Fourteenth Centuries. „Archivum Eurasiae Medii Aevi”. 1985 [1987]. V. S. 5-40. ISSN 0724-8822 (ang.).
• Blue Horde. W: Christopher P. Atwood: Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. New York: Facts on File, Inc., 2004, s. 41 - 42. ISBN 978-1-4381-2922-8.
• [www.archive.org/stream/historymongolss00howogoog#page/n14/mode/2up History of the Mongols, from the 9th to the 19th century]

Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль GKG: /g/121m7jpz

п о р Державні утворення тюркських народів Держави  Азербайджан (Нахічевань) •  Казахстан •  Киргизстан •  Туреччина • Північний Кіпр1 •  Туркменістан •  Узбекистан (Каракалпакстан) Територіальні утворення у складі інших держав  Іран (Зенджан • Південний Азербайджан) •  Монголія (Баян-Улегейський аймак) •  КНР (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) •  Молдова (Гагаузія) •  Росія (Алтай • Башкортостан • Дагестан • Кабардино-Балкарія • Карачаєво-Черкесія • Саха • Татарстан • Тива • Хакасія • Чувашія) •  Україна (АР Крим) Історичні держави Аварський каганат •  Ак-Коюнлу • Астраханське ханство •  Алаш-Орда • Біла Орда • Білгородська орда •  Бухарське ханство • Велика Орда • Волзька Булгарія • Джамбуйлуцька орда • Єдисанська орда • Єдичкульська орда •  Золота Орда •  Казанське ханство •  Казахське ханство •  Кара-Коюнлу • Караханідська держава • Карлуцький каганат • Касимовське ханство • Кимацький каганат • Кипчацький каганат • Киргизький каганат •  Кокандське ханство • Кок-Орда • Конійський султанат •  Кримське ханство • Монгольська імперія •  Ногайська орда •  Османська імперія • Огузька держава • Сибірське ханство • Стара Велика Болгарія •  Східний Туркестан •  Тимуридська Імперія • Туркестанська автономія • Тюменське ханство • Тюргеський каганат • Тюркський каганат (Західний • Перший східний • Другий східний) • Узбецьке ханство • Уйгурський каганат •  Хівинське ханство • Хозарський каганат • Чагатайський улус 1 Турецька Республіка Північного Кіпру визнана лише Туреччиною | 2 Неповний суб'єктивний список

п о р Історичні державни, що існували на території сучасного Казахстану Стародавній світ Андроновська культура, Саки VIII — III до н.е. Масагети VIII — III до н.е. Усунь III до н.е. — III Кангюй III до н.е. — IV Сармати VII до н.е. — IV Гуни 370—469 Жужанський каганат 402—552 Ефталіти до 565 Юебань 160—490 Гаоцзюй 480—540 Раннє середньовіччя Тюркський каганат 552—603 Західний тюркський каганат 603—704 Тюргеський каганат 704—756 Карлуцький каганат 756—940 Кангарський союз 659—750 Хозарський каганат 650—969 Кимацький каганат 750—1035 Огузька держава 756—1055 Карлуцьке ханство 960—1224 Караханідська держава 942—1212 Західнокараханідське ханство 1042—1212 Східнокараханідське ханство 1042—1212 Каракитайське ханство 1128—1213 Кипчацький каганат 1030—1219 Хорезмська імперія 1097—1231 Найманське ханство 1210—1218 Пізнє середньовіччя Монгольська імперія 1205—1291 Золота Орда 1224—1242 Чагатайський улус 1224—1346 Уґедейський улус 1224—1242 Золота Орда 1242—1481 Улус Орда-Іхена 1227—1309 Улус Шибана 1227—1280 Біла Орда 1309—1446 Синя Орда 1227—1280 Ханство Абулхаїра 1428—1598 Ногайська орда 1440—1634 Мангістауське ханство 1362—1375 Сигнакський улус 1340—1446 Могулістан 1346—1706 Ташкентська держава 1501—1627 Від ханства до жузів і Букеєвської Орди Казахське ханство 1465—1847 Старший жуз 1715—1822 Середній жуз 1715—1822 Молодший жуз 1715—1731 Букеєвська орда 1801—1872 У складі Російської імперії Алашська автономія 1917—1920 Радянська Росія 1920—1922 Новітня історія Киргизька АРСР 1920—1925 Казахська АРСР 1925—1936 Казахська РСР 1936—1991 Республіка Казахстан з 1991