Бідар-Кадин — Вікіпедія
Бідар-Кадин | |
---|---|
Народилася | 5 травня 1858 Кавказ |
Померла | 1 січня 1918 (59 років) Стамбул, Османська імперія |
Країна | Османська імперія |
Діяльність | аристократка |
Титул | принцеса |
Посада | валіде-султан |
У шлюбі з | Абдул-Гамід II |
Діти | Шехзаде Мехмед Абдулкадир і Найме-Султан |
Bidar Kadın (осман. بیدار قادین ; кабард. Талъостэн Бидэр
; 5 травня 1855 — 13 січня 1918; перською мовою означає «уважна, освічена») — четверта дружина султана Османської імперії Абдул-Гаміда II.[1]
Раннє життя[ред. | ред. код]
Бідар Кадин мала кабардинське черкеське походження[2][3]. Народився 5 травня 1855 року в Кобулеті.[4] Вона була дочкою принца Ібрагіма Талустан-бея та його дружини, грузинської принцеси Шахіки Іффет Лорткіпанідзе, і мала двох братів на ім'я Черкес Гусейн-паша та Черкес Мехмед Зія-паша, які несли службу в султанському палаці.[3][5][6] Її мати належала до грузинського шляхетського роду Лорткіпанідзе.[7] По материнській лінії вона також була пов'язана з принцом Хусейн-беєм Іналіпою.[5]
Шлюб[ред. | ред. код]
Бідар вийшла заміж за тодішнього принца Абдул-Гаміда 2 вересня 1875 року. Він був зачарований її красою та сміливою особистістю.[4] Наприкінці 1875 або на початку 1876 року вона завагітніла першою дитиною. Після вступу Абдул-Гаміда на престол 31 серпня 1876 року після повалення його старшого брата султана Мурада V[8] їй було присвоєно титул «четверта кадин».[1][2]
Бідар, яка на той момент була вагітна, народила свою першу дитину, дочку, через п'ять днів, 4 вересня 1876 року. Дитину назвали Фатма Найме-Султан[9], яку Абдул Гамід назвав «моєю донькою на престол».[10] Після того, як 7 квітня 1877 року Абдул-Гамід переїхав в палац Їлдиз[11], Бідар та інші члени імператорської родини оселилися там само[12]. Тут 16 січня 1878 року вона народила свою другу дитину, сина на ім'я Шехзаде Мехмед Абдулкадир.[13] У 1879 році вона була підвищена до «третьої кадин».[2]
Бідар описувалася як найкрасивіша та найчарівніша з дружин Абдул-Гаміда II. Вона була висока й струнка, з довгим каштановим волоссям і яскраво-зеленими очима. Її краса була відома і в Європі.[14]
30 вересня 1889 року в гаремі палацу Їлдиз вона зустрілася з німецькою імператрицею Августою Вікторією, коли остання відвідала Стамбул зі своїм чоловіком імператором Вільгельмом II. З цього приводу графиня Матильда фон Келлер, фрейліна імператриці, описала її так: «…султана[15] мала гарне обличчя, але цього дня виглядала надзвичайно жалюгідною. Я не можу забути її вираз обличчя»[16]. У 1895 році[2] її було піднесено до «другого кадин».[1] У жовтні 1898 року[17] вона знову зустрілася з імператрицею Августою Вікторією у великому салоні Імператорської ложі палацу Їлдиз, коли остання вдруге відвідала Стамбул зі своїм чоловіком. Тоді сама імператриця попросила побачити Бідар і помітила красу Бідар та її білу сукню, і слава Бідар у Європі зросла.[18]
27 квітня 1909 року Абдул-Гамід був скинутий і відправлений у вигнання до Салонік.[19] Бідар пішла за своїм чоловіком разом зі своїм братом Мехмедом Зія-пашою. Після того, як в 1912 році Салоніки відійшли до Греції, Абдул-Гамід повернувся до Стамбула й оселився в палаці Бейлербей, де й помер у 1918 році.[20] Бідар оселилася в маєтку Фенербахче, а потім у палаці Еренкьой.[21]
Смерть[ред. | ред. код]
Бідар Кадин померла 13 січня 1918 року у віці шістдесяти трьох років у палаці Еренкьой від хвороби, пов'язаної із запаленням кишківника, через десять місяців після смерті султана Абдул-Гаміда.[14] Її поховали в мавзолеї Шехзаде Ахмеда Кемаледдіна на кладовищі Ях'я Ефенді в Стамбулі. Через кілька місяців імператриця Зіта Бурбон-Пармська, відвідавши Стамбул, попросила султана Мехмеда V побачити знамениту Бідар, але, на жаль, вона вже була мертва.[1][22]
Діти[ред. | ред. код]
Ім'я | Народження | Смерть | Примітки |
---|---|---|---|
Фатма Найме-Султан | 5 вересня 1876[9][23][24] | прибл. 1945[9][23][24] | був двічі одружений, мав сина і дочку |
Шехзаде Мехмед Абдулкадір | 16 січня 1878[1][13][25] | 16 березня 1944[13][25] | був одружений сім разів і мав п'ятьох синів і двох дочок |
У масовій культурі[ред. | ред. код]
- У серіалі Payitaht: Abdülhamid 2017 року Бідар Кадин грає турецька актриса Озлем Конкер.[26]
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Uluçay, 2011, с. 247.
- ↑ а б в г Sakaoğlu, 2008, с. 674.
- ↑ а б Osmanoğlu, 2000, с. 149.
- ↑ а б Brookes, 2010, с. 279.
- ↑ а б Açba, 2004, с. 52.
- ↑ Sakaoğlu, 2008, с. 676.
- ↑ Aredba, Rumeysa; Açba, Edadil (2009). Sultan Vahdeddin'in San Remo günleri. Timaş Yayınları. с. 47. ISBN 978-9-752-63955-3.
- ↑ Clare, Israel Smith (1885). Illustrated Universal History: Being a Clear and Concise History of All Nations. P. W. Ziegler & Company. с. 549.
- ↑ а б в Brookes, 2010, с. 285.
- ↑ Brookes, 2010, с. 159.
- ↑ NewSpot, Volumes 13-24. General Directorate of Press and Information. 1999.
- ↑ Oriental Gardens: An Illustrated History. Chronicle Books. 1992. с. 21. ISBN 978-0-811-80132-4.
- ↑ а б в Brookes, 2010, с. 277.
- ↑ а б Bağce, Betül Kübra (2008). II. Abdulhamid kızı Naime Sultan'in Hayati. с. 16—17.
- ↑ In reality, Bidar, like all the other Ottoman consorts with the exception of the Haseki Sultan, a title which disappeared in the seventeenth century, never wore the title of Sultana, but Europeans, who were not familiar with Ottoman titles, used to refer to the consorts of a Sultan with the phenminyl form „sultana“, at European style.
- ↑ Açba, 2004, с. 27.
- ↑ Hidden, Alexander W. (1912). The Ottoman Dynasty: A History of the Sultans of Turkey from the Earliest Authentic Record to the Present Time, with Notes on the Manners and Customs of the People. N. W. Hidden. с. 417.
- ↑ Brookes, 2010, с. 165, n. 9.
- ↑ Hall, Richard C. (9 жовтня 2014). War in the Balkans: An Encyclopedic History from the Fall of the Ottoman Empire to the Breakup of Yugoslavia. ABC-CLIO. с. 1—2. ISBN 978-1-610-69031-7.
- ↑ Parry, Milman; Lord, Albert B. (1979). Serbocroatian heroic songs, Volume 1. Harvard University Press. с. 371.
- ↑ Sakaoğlu, 2008, с. 675.
- ↑ Açba, 2004, с. 53.
- ↑ а б Uluçay, 2011, с. 254–255.
- ↑ а б Osmanoğlu, 2000, с. 261.
- ↑ а б Osmanoğlu, 2000, с. 261–262.
- ↑ Payitaht: Abdülhamid (TV Series 2017– ), процитовано 30 вересня 2018
Джерела[ред. | ред. код]
- Açba, Leyla (2004). Bir Çerkes prensesinin harem hatıraları. L & M. ISBN 978-9-756-49131-7.
- Brookes, Douglas Scott (2010). The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-78335-5.
- Osmanoğlu, Ayşe (2000). Babam Sultan Abdülhamid. Mona Kitap Yayinlari. ISBN 978-6-050-81202-2.
- Sakaoğlu, Necdet (2008). Bu mülkün kadın sultanları: Vâlide sultanlar, hâtunlar, hasekiler, kadınefendiler, sultanefendiler. Oğlak Yayıncılık. ISBN 978-9-753-29623-6.
- Uluçay, Mustafa Çağatay (2011). Padişahların kadınları ve kızları. Ankara: Ötüken. ISBN 978-9-754-37840-5.