Бурий залізняк — Вікіпедія

Бурий залізняк

осадова гірська порода
Загальні відомості
Мінеральний склад	ґетит, лімоніт
Ідентифікація
Колір	бурий
Використання

Бу́рий залізня́к (англ. limonite, brown(iron) ore, bog iron ore; нім. Eisenstein, Eisenerz) — природне скупчення гідроксидів заліза. Осадова гірська порода.

Складається з ґетиту, лімоніту, азовськіту та інших мінералів. Руда заліза.

В Гренландії виявлено бурий залізняк віком 3,76 млрд років.

В Україні є в Керченському й Криворізькому залізорудних басейнах.

Загальна хімічна формула: nFe₂O₃+nH₂O (починаючи від найбіднішого на гідратну воду гідрогематиту і закінчуючи лімонітом). Містить також гідроксиди і оксигідрати алюмінію і мангану, кремнезем, глинисті мінерали, сорбовану воду.

Родовища[ред. | ред. код]

• • на території України — в Керченському та Криворізькому залізорудних басейнах.
  • на території Росії — в Західносибірському залізорудному басейні: Колпашівське родовище в Томській області. На Уралі — Киштимське і Карабаське родовища. На Середньому Уралі — Алапаєвське і Бакальське родовища. В Липецькій і Тульській областях. В Курській магнітній аномалії. На Таманському півострові. В Карелії залягає на дні сучасних озер. У Башкортостані — Комарово-Зігазинське родовище.
  • в Казахстані — Кустанайський і Приаральський залізорудні райони. Джангельдінське родовище в пустелі Кизилкум.
  • в Таджикистані — поблизу Янтака.
  • в Західній Європі — на території Франції в Лотарингії. На території Люксембургу.
  • в Гренландії виявлено бурий залізняк віком 3,76 млрд років.

Переробка[ред. | ред. код]

Бурі залізняки збагачують з використанням комбінованих схем з попереднім знешламлюванням руди. Гравітаційно-магнітна схема включає видобування відсадкою грубозернистих фракцій, іншу частину — магнітною сепарацією. У випал-магнітних схемах застосовується магнетизувальний випал з подальшою магнітною сепарацією. Для збагачення тонких класів, а також для очищення проміжних концентратів використовують флотацію.

Галерея[ред. | ред. код]

• Бурі залізняки в колекції Уральського геологічного музею
• 
• 
• 
• 
• 

Див. також[ред. | ред. код]

• Бурозалізнякові руди

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання[ред. | ред. код]

• БОЛО́ТНА РУДА́ [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ