French
DeutschБрусилов Олексій Олексійович — Вікіпедія
| Олексій Олексійович Брусилов | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Алексей Алексеевич Брусилов | ||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 19 (31) серпня 1853 Тифліс,  Російська імперія | |||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 17 березня 1926 (72 роки) Москва, Російська РФСР,  СРСРпневмонія | |||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий монастир | |||||||||||||||||||||||||
| Країна | Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | кавалерія | |||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Пажеський корпус (29 липня (10 серпня) 1872) | |||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал від кавалерії (1912) | |||||||||||||||||||||||||
| Командування | 8-а армія (Російська імперія) | |||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Російсько-османська війна 1877-1878 років * Аладжинська битва Перша світова війна * Галицька битва * Зимова битва в Карпатах * Брусиловський прорив * Наступ Керенського Радянсько-польська війна | |||||||||||||||||||||||||
| Діти | Aleksei Brusilovd | |||||||||||||||||||||||||
| Інше |  | |||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
 Брусилов Олексій Олексійович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||
Олексі́й Олексі́йович Бруси́лов (рос. Алексей Алексеевич Брусилов; 19 (31) серпня 1853, Тифліс, нині Тбілісі — 17 березня 1926, Москва) — російський військовий діяч, генерал від кавалерії (1912).
Біографія[ред. | ред. код]
1872 року закінчив Пажеський корпус. Проходив військову службу на Кавказі. Був учасником російсько-османської війни 1877—1878 років.
1883 року закінчив кавалерійську школу в Санкт-Петербурзі. Надалі був її викладачем, а від 1902 року — начальником цієї школи.
У 1906—1914 роках Брусилов — начальник 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії, командир 14-го армійського корпусу, помічник командира Варшавського військового округу, командир 12-го армійського корпусу. Один рік проживав у Вінниці.
Учасник Першої світової війни. Командував 8-ю армією. Від березня 1916 року був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція російської армії за всю війну увійшла в історію як Брусиловський прорив.
У травні — липні 1917 року Брусилов обіймав посаду Верховного головнокомандувача Збройних сил Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця.
Після Жовтневого перевороту 1917 року Брусилов усунувся від активної діяльності, жив у Москві. Навесні — влітку 1918 року таємно співпрацював із Білим рухом. У серпні — жовтні 1918 року перебував під арештом на гауптвахті в Московському Кремлі за підозрою в контрреволюційній діяльності. До весни 1919 року перебував під домашнім арештом.
На початку польсько-радянської війни 1920 Брусилов добровільно вступив до Червоної армії.
Помер 17 березня 1926 року від запалення легенів. Брусилова поховано на Новодівочому кладовищі в Москві.
Посилання[ред. | ред. код]
- А. А. Брусилов. Мои воспоминания [Архівовано 22 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |