Брись Олексій Семенович — Вікіпедія

Брись Олексій Семенович
Брись Олексій в 1940-ві
Народився 15 грудня 1921(1921-12-15)
с. Рачині, нині Горохівський район, Волинська область, Україна
Помер 6 січня 2015(2015-01-06) (93 роки)
Львів
Поховання Івано-Франківськ
Національність українець
Посада курінний УПА у Військовій окрузі ВО «Турів»
Партія ОУН

Олексій (Леонід) Семенович Брись (псевдо: «Остап») (15 грудня 1921, с. Рачині, нині Горохівський район — 6 січня 2015, Львів) — командир куреня УПА у Військовій окрузі ВО «Турів».

Життєпис[ред. | ред. код]

Юні роки[ред. | ред. код]

Олексій Брись народився 15 грудня 1921 в с. Рачині (нині Горохівського району, Волинська область, Україна).

Закінчив польську школу в рідному селі, згодом Горохівську гімназію. Атестат про середню освіту отримав вже при радянській владі. Вступив на фельдшерський факультет Львівського медінституту, але після першого курсу почалась війна і повернувся додому.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

За німецької окупації працював викладачем фізкультури в Горохівській гімназії, а після її закриття за завданням ОУН перейшов на роботу викладача в уряд праці («арбайтзант»). Там увійшов у довір'я до начальниці цієї установи, на прізвище Тіс і завдяки цьому допомагав багатьом уникнути вивезення на роботу в Німеччину. За твердженням члена Братства ветеранів УПА Волинського краю Йосипа Іванюка, у селі Зборишеві, було зірвано до вивезення цілий етап людей.[1]

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

У збройному підпіллі з 12 вересня 1942. Був курінним УПА на Горохівщині ВО «Турів» з 1943 р. по 1944 р.[2] Його курінь налічував близько 4 сотень бійців, які проводили активні бойові дії проти регулярних сил німецької армії.

До головних боїв куреня відносять:

  • бій 21 березня 1943 за здобуття райцентру Горохів і звільнення арештованих,
  • знищення прикордонної застави у Миколаєві чотою «Вітролома»,
  • розгром жандармської колони з 10 машин у квітні 1943,
  • розгром концтабору в с. Лобачівці та звільнення полонених,
  • оборона Свинаринської Січі від «червоних партизанів»,
  • евакуація важкої зброї на Горохівщину[3].

За однією з версій, підрозділами куреня, а саме роєм «Тараса» та чотою «Вишні», на початку травня 1943 був убитий обергрупенфюрер СА Віктор Лютце.

У серпні 1943 чота «Берези» (Марценюк Андрій) вела бої біля с. Загорова[4].

Звільнення в'язнів[ред. | ред. код]

4 квітня 1943 його курінь розгромив нацистський концтабір в селі Любачівка та звільнив в'язнів. Як згадував сам Брись-«Остап»:

Наступ на Лобачівку ми провели за всіма правилами військової тактики. Оточили село, зробили засідку з кулеметами. Бій тривав близько двох годин, загинуло 6 вояків УПА, вбито 43 німецьких вояків i поліцаїв. В'язнів відпустили додому, коменданта привселюдно розстріляли на вулиці.

Цього ж дня повстанці напали на німецьку автоколону на шосе Горохів — Берестечко біля Лобачівського лісу, в ході бою знищили 8 вантажних та 2 легкових автомобілі. Начальника горохівської жандармерії Гампеля взяли у полон, а згодом розстріляли. Повстанці втратили лише одного побратима – Калістрата Дзюбу, уродженця села Брани.

Полон. Заслання. Політична активність на засланні[ред. | ред. код]

У лютому 1944 Олексія Брися було схоплено радянською розвідкою й опісля кинуто до концтабору.

Вироком Військового трибуналу 1-го Українського фронту 13 серпня 1944 року засуджений за ст. 54-1а, 54-11 КК СРСР до 10 років виправно-трудових таборів та обмеження волі на 5 років. Ув'язнення відбував у Печорлазі та Мінлазі. Звільнений з ув'язнення 8 жовтня 1953 року.

Перебуваючи на засланні Олексій Брись проводив активну діяльність. Він був заступником голови товариства «Україна» у Воркуті, учасником Першого Конгресу українців в Росії.[5]

Реабілітований 27 жовтня 1994 року прокуратурою Волинської області.

Доля родини[ред. | ред. код]

Старший брат загинув від рук гестапо, молодший — в боях з чекістами. Батько, матір, бабуся були у німецькому концтаборі, а після «звільнення» репресовані більшовиками. Батько помер з голоду в Казахстані, мати — у Воркуті. Дружина відбула 10 років у Норільську на засланні.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У місті Луцьк вулицю Баранова перейменували на вулицю Олексія Брися.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ * Іван Ольховський. З життєпису курінного УПА Олексія Брися[недоступне посилання з червня 2019].
  2. ↑ Содоль П. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. — Нью-Йорк: Пролог, 1994. — С. .
  3. ↑ Олексій Брись: «Ми творили неможливе» // Час Руху. — 3 жовтня 2008. — № 19 (101).
  4. ↑ Семенюк М. Боротьба УПА з німецькими окупантами.
  5. ↑ Мы — граждане России. ОУР. — Москва: Словянский диалог, 1994. — С. .
  6. ↑ У Луцьку вчергове перейменували 11 вулиць. konkurent.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

УПА-Північ
УПА-Захід
УПА-Південь
УПА-Схід
 
ВО «Заграва»
ВО «Богун»
(з лютого 1944 в УПА-Південь)
.
ВО «Турів»
ВО «Тютюнник»
Інше
Західна ВО «Завихост»
(з кінця 1944)
(вкл. ВО «Турів» і частину ВО «Заграва»)
.
Східна ВО
(з кінця 1944)
(вкл. ВО «Тютюнник» і частину ВО «Заграва»)
.

УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)

та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь)
шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944)
УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський);
(з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
ВО-1 «Заграва»

(північна Рівненщина і Полісся)
Комадир округи:
«Дубовий» (Іван Литвинчук)
«Юрій» (Степан Янішевський) (з березня 1944)
Начальник штабу:
«Гончаренко» (Ступницький Леонід) (05.1943 — 07.1943)

«Макаренко» (Левицький Микола) (07.1943 — 09.1943)

(загони — фактично курені, по 2-3 сотні):

Загін «ім. Богуна» (Сарни) — кр. Ярема (Семенюк Никон)
Загін «ім. Остапа» (Березне) — кр. Шавула (Рудик Адам)
Загін «ім. Колодзінського» (Дубровиця) — кр. «Лайдака» (Скуба Микита) (пом. 11.03.1944)
Загін «ім. Коновальця» (Володимирець) — кр. Кора (Мельник Макар)
Загін «ім. Хмельницького» (Костопіль) — кр. Боровий (Брилевський Василь), кр. Острий (Ждан Ярослав)
Загін «ім. Дорошенка» (Деражне) — кр. «Вороний» (Левкович Василь)
Узбецький курінь — кр. Ташкент (Мір Алієв)

Грузино-вірменський курінь
ВО-2 «Богун» (Група «Енея»)

(південна Рівненщина, Волинь, ОСУЗ)
Командир округи:
«Еней» (Петро Олійник)
«Еней» (з лютого 1944) ВО-2 «Богун» в УПА-Південь
Начальник штабу:

«Черник» (Казван Дмитро)

('З лютого 1944 в УПА-Південь')

Дубенський курінь — кур. Птах
Дубенський курінь — кур. Юрко
Здолбунівський курінь — кур. «Ясен» (Свистун Микола)
Кременецький курінь — кур. «Бурсак»

Загін «Кодак» (рейди на схід; командир невідомий):

ВО-3 «Турів»

(Волинська область, Кобрин — Берестя)
Командир округи:
«Олег» (Якимчук Микола) (1943)
«Рудий» (Стельмащук Юрій) (з листопада 1943)
«Кайдаш» (Стельмащук Юрій) (з березня 1944 — полон 27.01.1945)
Начальник штабу:
«Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944)
«Голубенко» (Громадюк Олексій) (09.1944 — 27.12.1944)

«Яровенко» (з 27.12.1944)

Загін «Озеро» (Ковель) — к-р «Рудий» (Стельмащук Юрій), к-р «Вовчак» (Шум Олекса) (пом. 20.03.1944):

Загін «Котловина» (Луцьк) — кр. «Рубашенко» (Коваль Степан)

  • 4-й курінь «ім. Коновальця» — кур. «Рибак»
  • 5-й курінь «ім. Хмельницького» — кур. «Орел»
  • 6-й курінь «Погром» — кур. «Мороз» (Кузьма Григорій)

Загін ім. Богуна (Володимир-Волинський) — кр. «Лівар» (до 11.1943), кр. «Сосенко» (Антонюк Порфир) (11.1943-01.1944)
к-р «Острізький» (Громадюк Олексій)(з 02.1944)

  • 7-й курінь «ім. Святослава» — кур. «Мирон», кур. «Бескид»
  • 8-й курінь «ім. Сагайдачного» — кур. «Вітер», кур. «Остап» (Брись Олексій) (полон 02.1944)
  • 9-й курінь «ім. Хмельницького»? — кур. «Голуб»?
  • Азербайджанський курінь
ВО-4 «Тютюнник»

(Житомирська область)
Командир округи:
«Верещака» (Воробець Федір) (осінь 1943 — 03.1944 зміна псевда)
«Олекса» (Воробець Федір) (03.1944 — 08.1944 реорганізація)
Начальник штабу:

«Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)
З'єднання (курінь) «Хмельницький» — кур. «Кватиренко» (Яковлів Яків)
1.3. (серпень 1944 — весна 1945) УПА-Північ: крайовий командир — «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський) (пом. 12 лютого 1945)
Західна ВО «Завихост»/З'єднані групи «33»

(Західний край ПСУЗ: Берестя, Ковель, Луцьк)

Командир: «Максим»

(бригади і загони — фактично курені)

  • 1-а бриґада «Пам'ять Базару», «ім. Лайдаки» — командир: «Ярок» (Калинюк Дмитро)
  • 2-а бриґада «Жовті води», «ім. Острого» — командир: «Галайда»
  • 3-я бриґада «Холмська», «ім. Мазепи» — кр. «Буря», кр. «Ткач»
  • 4-а бриґада «Соборна Україна», «ім. Вовчака» — командир: «Ромб» (Зінчук Тихон)
  • 5-а бриґада «Пилявці», «ім. Байди» — командир: «Лисий» (Климчак Іван), командир: «Ігор»
  • 6-а бриґада «Помста Крут», (? після загибелі Климука «ім. Назара») — командири: «Крига» (Климук-Крига) (пом. 12.09.1944), «Верховинець» (Троцюк Григорій)
Східна ВО/З'єднані групи «44»

(Східний край ПСУЗ: Сарни, Кременець, Житомир)
Командир:
«Олекса» (Воробець Федір) (08.1944 — полон 15.01.1946)

Начальник штабу: «Очеретенко» (Ґудзоватий Петро)

Загін «Дорош» — кр. Стальний (Семенюк Никон)
Загін «Прилуцький» — кр. Дяченко

Загін «Стародубський» — кр. Кузьма
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944)
заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).
ВО «Холодний Яр» — КГ «Кость»,
нач.штабу «Дід Тарас»
ВО «Умань» — КГ «Остап»,
нач.штабу «Нюра»
  • Курінь «Довбенка»
  • Курінь «Бувалого»
  • Курінь «Андрія Шума»
ВО «Вінниця» — КГ «Ясен» (Свистун Микола)
1.2. (з червня 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш» (Кук Василь.)
. ..................................... ............................

(Неповний реєстр)
Курінь — кур. Сторчан (Степанюк Олександр)
Курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Курінь — кур. «Мамай» (Сало Іван)
Курінь — кур. Бувалий
Курінь — кур. Довбенко
Курінь — кур. Лихо
Курінь — кур. Птах
Курінь — кур. «Макс» (Скорупський Максим)
Курінь — кур. Бистрий

Курінь — кур. Саблюк (Качан Остап)
1.3. (з осені 1944) УПА-Південь: крайовий командир — «Леміш»
З'єднані групи «22» — КГ Роман, КГ «Ясен» (Свистун Микола) (пом. 8 грудня 1944)

Дубенський курінь — кур. Чернець
Кременецький курінь — кур. Докс (Котик Семен)
Здолбунівський курінь — кур. ?
Кам'янець-Подільський курінь — кур. Бистрий (Білинський Ярослав)

Вінницький курінь — кур. Панько
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брись_Олексій_Семенович&oldid=41802159