Брижань Сергій Миколайович — Вікіпедія

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2021)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2021)
Брижань Сергій Миколайович
Народився 1 січня 1956(1956-01-01)
Немирівський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер 28 жовтня 2021(2021-10-28) (65 років)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність актор, театральний режисер
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Заклад Хмельницький академічний обласний театр ляльок "Дивень" - головний режисер
Роки активності з 1973
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України
Сайт ua.dyven.org

Сергій Миколайович Брижань (1 січня 1956, смт. Ситківці Немирівського району Вінницької області — 28 жовтня 2021, Хмельницький[1]) — режисер театру ляльок. Головний режисер Хмельницького академічного обласного театру ляльок, Заслужений діяч мистецтв України. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «UNIMA-УКРАЇНА» — національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок[2][3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1956 року в смт Ситківці Немирівського району Вінницької області. Дитинство провів в Гайсині Вінницької області, навчався в середній школі №2 з 1963 по 1966 (до переїзду сім'ї до міста Хмельницький). Середню освіту завершив в 1973 році в хмельницької середній школі №17.[4]

У тому ж 1973 році був прийнятий в акторську трупу Хмельницького академічного обласного театру ляльок, де працював сезон 1973–1974 років.[5] З 1974 по 1978 роки — студент Харківського інституту мистецтв ім. І. Котляревського (спеціальність «актор театру ляльок»).

З червня по листопад 1978 року працював актором в Одеському обласному театрі ляльок. Після проходження в 1978-1980 роках строкової служби в Радянській армії — актор Хмельницького академічного обласного театру ляльок (1980-1981).

Наступну вищу освіту здобуває в ЛГИТМіК, де навчався з 1981 по 1986 роки. Отримав спеціальність «режисура драми» зі спеціалізацією «режисура театру ляльок» (клас М.М.Корольова).

У 1986–1989 роках працював режисером-постановником у Рівненському академічному обласному театрі ляльок.

З червня 1989 року на посаді головного режисера у Хмельницькому академічному обласному театрі ляльок.[6]

Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів УНЦМСДТЛ "UNIMA-УКРАЇНА" — українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».

У 2021 році Сергій Миколайович помер внаслідок важкої хвороби.[7]

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Здійснив постановки понад 100 вистав у театрах таких міст: Хмельницький, Рівне, Вінниція, Івано-Франківськ, Чернівці, Чернігів, Львів, Київ, Сімферополь, Полтава, Одеса, Луганськ, Донецьк, Луцьк, Херсон, Миколаїв. А також в Росії — Іваново, Тула, Пермь, Білорусі — Брест, Могильов, Вітебськ, в Польщі — Бендзин, в Литві — Паневежисі, в Словаччині — Кошице.[8]

Серед постановок: «Лоша» М. Шолохова, «Русалонька» Г. Андерсена, «Слоненя» Р. Кіплінга, «Кіт у чоботях» Ш. Перро, «Червоненька квіточка» С. Аксакова, "Красуня і Чудовисько", «Добренький Принц» А. Шмідт, «Сни про Вінні» за А.Мілном, перша в Україні екологічна вистава «Полісяночка» О.Смика, поетичний «Хом'ячок та північний Вітер» за сюжетом Х. Паукша, «Лялькар» Х. Юрковського, «Чарівна зброя Кензо» поетична легенда за японськими народними казками й мотивами п'єси М. Супоніна, романтичний «Чумацький шлях» за ідеєю І. варової, «Тарас» за драматичною поемою Б. Стельмаха, поетичний «Івасик-Телесик», музична казка «Пан Коцький» П.Гірника, С. Брижаня, «Коло-бок», «Котигорошко», "Маленька Чарівниця", містична «Оленка та Іванко» С. Брижаня за нар.казкою, козячий мюзикл «Уроки матінки Кози», "Чарівна Жаба" — за народними казками, Різдвяна серія вистав «Різдвяна ніч», «Сімейний Вертеп», «Відлуння» (ідея І. П. Уварової), — за мотивами народного «Вертепу», «Любов до трьох апельсинів» за К. Гоцці, «Лесині листи» — за дитячими листами та поезією Л. Українки, «Тезей і Аріадна» за давньогрецькою міфологією, "Чарівна лампа Ала-Ад-Діна" — за казками "тисяча й однієї ночі", "Той, хто живе на сцені" за А. Лінгренд, «Садок вишневий...», "Т. Шевченко. Спогад" - поетичні вистави за поезіями Т. Шевченка, «Стара Вітряниця» за казкою Вітряк (Ганс Крістіан Андерсен), «Чарівні сніжинки» М. Супоніна, «Казки Ясної Поляни» (за п'єсою Н. Гернет і Т. Гуревич), "Код Буратіно, або що відчиняє Золотий Ключик", «Ніч перед Різдвом» (за повістю М. Гоголя), «Червона Шапочка, або десять пиріжків для Бабусі» за Ш. Перро, казка без слів "Кай і Герда" за казкою Андерсена, "Той, хто живе на сцені" за мотивами А.Лінгренд), «Егле королева вужів» (за поемою С. Неріс), "Рікі-тікі-таві" (за Кіплінгом), "Ослик Мафін і друзі" (за казкою Енн Хогарт), екологічна вистава "Мафін і Сміттюк", "Багач-Бідак" (за казкою Гната Хоткевича "Чи можна грошима річку загатити"), мюзикл "Те-ре-мок!", "Золоторогий Олень" за поемою Дмитра Павличка, "Казки старої шафи" — останній спогад — імпровізація про дитинство, вистави для глядачів від 1 до 3 років "Бейбі — Бумм!", "Ма-ля-Ля-ля" та ін.

Вистави відзначені на багатьох фестивалях в Україні, Польщі, Болгарії, Білорусі, Сербії, Молдові, Росії, Литві, Фінляндії, Австрії, Вірменії, Словаччині, Хорватії.

Автор п'єс, інсценізацій, авторизованих перекладів, які з успіхом йдуть на багатьох сценах театрів ляльок.

Режисерські роботи в театрі[ред. | ред. код]

Хмельницький академічний обласний театр ляльок "Дивень"[ред. | ред. код]

  • "Сонечко і Сніговички" О.Веселова
  • «Червоненька квіточка» С. Аксакова [9]
  • «Оленка та Іванко» за мотивами народної казки [10][11]
  • «Чарівна лампа Аладдіна» [12]
  • «Чарівна зброя Кензо» за японськими легендами і п'єсі М. Супоніна [13]
  • «Гноми доброї Білосніжки» Г. Усача [14]
  • «Тарас» за Б. Стельмахом (20 травня 2000) [15][16]
  • "Небезпечна пригода" В.Опанасюка
  • "Сто-Один"
  • "Мій Дружок"
  • "Пан Коцький"
  • "Веселі ведмежата" М. Поліванової
  • "Казка про Омелька"
  • "Кому потрібен Сніговик" В. Лісового
  • "Хто живе під ганком" О. Розум
  • «Добренький Принц» А. Шмідт [17]
  • «Івасик-Телесик» [18]
  • «Коло-Бок» [19]
  • "Марійка та Ведмідь"
  • «Кіт у чоботях» Ш. Перро [20]
  • «Лесині листи» поетична фантазія за мотивами дитячих листів Лесі Українки [21]
  • «Любов до трьох апельсинів» К. Гоцці [22]
  • «Відлуння» за ідеєю Ірини Уварової [23]
  • «Русалонька» Г. Андерсена [24]
  • «Казка мандрівного Лялькаря» Хенріка Юрковського [25]
  • "Ослик" Х.Паукша
  • «Слоненя» за мотивами казки Р. Кіплінга [26]
  • «Сни про Вінні» по А. Мілну [27]
  • "Їжачок - малючок"
  • «Троє поросят» [28]
  • "Сонячний промінчик" А.Попеску
  • "День Веселика і Веселинки"
  • «Хом'ячок та північний Вітер» Х. Паукша [29]
  • "Кай і Герда" — за казкою "Снігова королева" Андерсена
  • "Тесей і Аріадна"
  • "Код Буратіно, або що відкриває Золотий Ключик"
  • "Той, хто живе на сцені" за А.Лінгренд
  • "Чарівні сніжинки" М. Супонина
  • "Яйце" Б.Апрілова
  • "Червона Шапочка, або десять пиріжків для Бабусі"
  • "Казки старї Шафи"
  • "Егле — королева вужів" С. Неріс
  • "Рікі-тікі-таві"
  • "Маленька Чарівниця"
  • "Ослик Мафін і його друзі" за Енн Хогарт
  • "Як Півник Сонечко рятував"
  • "Т. Шевченко. Спогад "
  • "Стара Вітряниця" за Андерсеном
  • "Бебі-бумм"
  • "Маля-ля-ля"
  • "Багач-Бідак" (за Г. Хоткевичем)
  • "Чарівна Жаба"
  • "Нові пригоди трьох поросят"
  • "Красуня і Чудовисько"
  • "Мафін та Сміття"
  • "Те-Ре-Мок!"

Донецький академічний обласний театр ляльок[ред. | ред. код]

  • «Кіт у чоботях» [30]
  • "Аленький цветочек"

Полтавський академічний обласний театр ляльок[ред. | ред. код]

  • «Пан Коцький» [31]
  • «Колобок»
  • «Чумацький шлях»
  • 2012 — «Уроки матінки Кози» [32][33][34]
  • «Кіт у чоботях» [35]

Рівненський академічний обласний театр ляльок[ред. | ред. код]

  • «Пан Коцький» Павла Гірника і Сергія Брижаня [11]
  • М. Супонін "Обережно, Коза"
  • М. Шолохов "Лоша"
  • Б. Апрілов "Яйце"
  • Я. Вільковский "Ведмедик Рімтімті"
  • Г. К. Андерсен "Русалочка"
  • О. Смик "Полісяночка"
  • С.Міхалков "Троє поросят"
  • Х. Паукш "Ослик"
  • С.Єфремов "Ще раз про Червону Шапочку",
  • Н.Гернет "Гусеня",
  • "Сонечко і Сніговички", "Чарівні сніжинки" М.Супоніна, *"Кому потрібен Сніговик" В.Лісового,
  • С.Брижань "Казка про Омелька"
  • Г. Хоткевич "Чи можна грошима Річку загатити"
  • В. Рабадан "Маленька Фея"
  • «Різдвяна ніч» за мотивами народного лялькового вертепу, записаного М. Маркевичем [36]

"Думи мої, думи..." — за поезіями Т.Шевченка".

Театр «Карабаска» (Пермь)[ред. | ред. код]

  • «Ніч перед Різдвом» за М.Гоголем (театральна фантазія за участю Гоголя, Пушкіна і нечистої сили) [37]
    • номінація на Премію «Золота маска» у 2015 році в номінаціях "Кращий спектакль", "Краща робота режисера», «Краща робота художника», «Краща робота актора» (Андрій Тетюрін) [38]
    • Гран-прі X Міжнародного фестивалю камерних театрів ляльок «Московські канікули» (Москва)
    • Премія міста Пермі в галузі культури й мистецтва 2014 роки (Андрій Тетюрін)
    • Учасник I Міжнародного фестивалю театрів ляльок для молоді та дорослих «Маленький принц»
    • Учасник Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Оренбургский Арбузнік» (Оренбург)
    • Учасник II регіонального фестивалю російської класики професійних театрів ляльок «Кореневщино» (Липецьк)
    • Учасник IV Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Солом'яний жайворонок» (Челябінськ)
    • Учасник фестивалю «Арт-канікули. Театр — дітям» (Перм)
    • Учасник фестивалю «Різдвяний парад» (Санкт-Петербург)
    • Учасник «Фестивалю театрів ляльок країн Співдружності» (Алма-Ата, Казахстан)

Тульський державний театр ляльок[ред. | ред. код]

  • «Чарівна таємниця зимового лісу»
  • «Казка Ясної Поляни» за п'єсою Н. Гернет, Т. Гуревич «Гусеня»

Брестський обласний театр ляльок[ред. | ред. код]

  • "Золоте курча" травень 1986 р.

Нагороди й премії[ред. | ред. код]

  • Заслужений діяч мистецтв України.[3]
  • Лауреат премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки.
  • Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України ім. В. Клеха (Україна-США) за створення унікальної знакової системи рішення лялькових вистав.
  • 2001 Лауреат Хмельницької обласної премії ім. Т.Шевченка.[39]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тетяна НОВАК (29 жовтня 2021). Пішов з життя головний режисер Хмельницького обласного театру ляльок (ua) . «Поділля News». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  2. ↑ Хмельницький театр ляльок. Історія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  3. ↑ а б Мистецька Гайсинщина. Брижань Сергій Миколайович. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  4. ↑ Программа «Ранок на Поділлі» рубрика «Гість на чашку кави». Сергій Брижань. / Хмельницкая Областная государственная телерадиокомпания "Поділля-центр" (укр.) — Эфир от 21.03.2012. на YouTube[1] на сайті YouTube
  5. ↑ Список творчих працівників за 40 років [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  6. ↑ Хмельницький театр ляльок «ДИВЕНЬ» [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.](укр.) // ua.dyven.org
  7. ↑ Шкурат, Олександр Іванович; Ханнолайнен, Валерій Тойвович; Коломієць, Володимир Миколайович; Кравченко, Сергій Миколайович; Кравченко, Сергій Миколайович; Канівець, Володимир Миколайович; Юнда, Андрій Миколайович; Костецький, Володимир Іларіонович (22 лютого 2022). Магнетронна розпилювальна система для нанесення захисних покриттів на внутрішню поверхню стволів малого калібру. Озброєння та військова техніка. Т. 27, № 3. с. 43—49. doi:10.34169/2414-0651.2020.3(27).43-49. ISSN 2663-5550. Процитовано 30 листопада 2022.
  8. ↑ Сергей Брижань на сайте премии Золотая маска [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.] // www.goldenmask.ru
  9. ↑ Хмельницкий театр «Червоненька квіточка» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  10. ↑ Хмельницкий театр «Оленка та Іванко» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  11. ↑ а б Хаустова С. (2 ноября 2012). Кукольники всей Украины сплели в Черкассах «Сказочное кружево» (рос.). // Сайт Курского государственногой театра кукол (www.kurskpuppets.ru). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 2016-1-08.
  12. ↑ Хмельницкий театр «Чарівна лампа Ала-ад-Діна» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  13. ↑ Хмельницкий театр «Чарівна зброя Кендзо» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  14. ↑ Хмельницкий театр «Гноми доброї Білосніжки» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  15. ↑ Хмельницкий театр «Тарас» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  16. ↑ II Международный фестиваль театров кукол в Крыму 2-9 августа 2001 года [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] // Сайт Крымского театра кукол (www.ktk.com.ua) п
  17. ↑ Хмельницкий театр «Добренький Принц» [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  18. ↑ Хмельницкий театр «Івасик-Телесик» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  19. ↑ Хмельницкий театр «Коло-Бок» [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  20. ↑ Хмельницкий театр «Кіт у чоботях» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  21. ↑ Хмельницкий театр «Лесині листи» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  22. ↑ Хмельницкий театр «Любов до трьох апельсинів» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  23. ↑ Хмельницкий театр «Відлуння» [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  24. ↑ Хмельницкий театр «Русалонька» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  25. ↑ Хмельницкий театр «Вистава мандрівного Лялькаря» [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  26. ↑ Хмельницкий театр «Слоненя» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  27. ↑ Хмельницкий театр «Сни про Вінні» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  28. ↑ Хмельницкий театр «Троє поросят» [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  29. ↑ Хмельницкий театр «Хом’ячок і північний Вітер» [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.) // ua.dyven.org
  30. ↑ Герланец В. (июнь 2014). «Кот в сапогах» покорил детвору. // Интернет-проект «Art-Donetsk.com». Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 2016-1-08.
  31. ↑ Полтавский театр кукол «Пан Коцький» [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // www.pl-puppet.com.ua
  32. ↑ Полтавский театр кукол «Семеро козенят та Вовк» [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // www.pl-puppet.com.ua
  33. ↑ Театр кукол презентовал премьеру (рос.). // © Городской новостной портал «В Полтаве.info» (vpoltave.info). 18 июля 2012. Процитовано 2016-1-08.[недоступне посилання з Апрель 2019]
  34. ↑ Программа «Ранок на “Лтаві”». Гості «Ранку» Сергій Брижань, Віктор Бойчев / Филиал Национальной общественной телекомпании Украины «Полтавская региональная дирекция "Лтава"» (укр.) на YouTube[2] на сайті YouTube. Опубликовано: 3 июля 2015.
  35. ↑ Полтавский театр кукол «Кіт у чоботях» [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.] (укр.) // www.pl-puppet.com.ua
  36. ↑ Качановська Л. Покликання — дарувати радість дітям! (укр.). // Сайт «Новини по-рівненськи» (tomat.rv.ua). Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 2016-1-08.
  37. ↑ Дмитриевская Е. (ноябрь 2014). Жаворонки улетели заграницу (рос.). // газета «Экран и сцена» №22. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 2016-1-08.
  38. ↑ «Ночь перед Рождеством» на сайте премии Золотая маска [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.] // www.goldenmask.ru
  39. ↑ Лауреати обласної премії імені Т. Г. Шевченка [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] (укр.) // Сайт Хмельницкой областной детской библиотеки имени Т. Г. Шевченко (odb.km.ua) п
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брижань_Сергій_Миколайович&oldid=40444313