French
DeutschБоярська дума — Вікіпедія
Боярська Дума — орган влади спочатку Великого князівства Московського й згодом Московського царства. Походить від давньоруської Боярської ради, що у Московії з кінця 15 сторіччя перетворилася на постійний дорадчий орган при московському великому князі (з 1547 — при царі).
До її складу входили путні бояри (відали окремими галузями двірцевого княжого господарства) та особи, що відали адміністративним управлінням держави (тисяцькі, окольничі та інші).
Роль Боярської думи була суттєво підірвана опричниною, яку запровадив цар Іван IV Грозний.
Значення Боярської думи посилилося наприкінці 16 і у 17 сторіч, коли до неї були включені представники дворянства.
В результаті проведення державних реформ Петра І Боярська Дума у 1711 була замінена Сенатом.
Слово «дума», істориками, в першу чергу російськими, вживається для позначення різних дорадчих та представницьких органів з часів Київської Русі. Також для X-XIII ст. вчені виділяють (князівську) боярську думу, як раду бояр та наближених людей до князя. Однак сам термін в документах того часу не вживається.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Толочко П. П. Власть в Древней Руси. X–XIII века Глава 2 Княжеская (боярская) дума. сайт «ВикиЧтение» (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. за ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Д. С. Вирський. Боярська дума [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 363. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.