Ботевград — Вікіпедія

Місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Ботевград
Ботевград
Країна Болгарія Болгарія
Область Софійська область
Община Ботевград
 Кмет Георгі Георгієв
Код ЕКАТТЕ 5815
Поштовий індекс 2140
Телефонний код (+359) 723
42°54′ пн. ш. 23°29′ сх. д.H G O
Висота 500
Площа 53,298 км²
Населення 21 666 (2010)
Міста-побратими Росія Саранськ
Телефонний код +421-723
Автомоб. ном. CO
botevgrad.org
Розташування
Ботевград. Карта розташування: Болгарія
Ботевград
Ботевград
Ботевград (Болгарія)
Мапа
Мапа
CMNS: Ботевград у Вікісховищі

Ботевград (болг. Ботевград, до 1934 Орханіє, до 1866 Самунджиєве) — місто в Болгарії. Розташоване у Софійській області, входить до складу громади Ботевград. Сучасна назва — на честь поета й революціонера Христо Ботева.

Населення 22 166 осіб.

У місті перебуває одне із чотирьох архієрейських намісництв Ловчанської єпархії БПЦ.

Демографія[ред. | ред. код]

Рік Населення
1985 22 459
1992 23 006
2000 21 816
2005 20 468
2010 20 544

Політична ситуація[ред. | ред. код]

Кмет (мер) громади Ботевград — Георгі Цветанов Георгієв (коаліція партій: Громадянський союз за нову Болгарію, НРСД, БСД).

Освіта[ред. | ред. код]

У 1826 році було відкрито церковну школу в каплиці «Святого Георгія». У 1840-х роках на пожертви було збудовано окрему будівлю. Серед викладачів були ієромонах Аркадій та священик Симеон, які навчалися на горі Афон, Христо Бойчев — закінчив Робертський коледж[en] у Константинополі, Іван Каролєєв — навчався у Київській семінарії, Димитр Мішев — закінчив Габровську гімназію та інші. У 1874 році було побудовано нове, сучасне приміщення школи.[1]

1884 року було започатковано громадську бібліотеку.

У 1910 році було відкрито Державну дівочу сільськогосподарську школу, а в 1912 році було побудовано другу початкову школу та розпочато надання середньої освіти. Відкрита різьбярська школа.[1]

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Ботевграді розташовані такі визначні пам'ятки з числа 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу:

  • Годинникова вежа є символом міста і присутня на його гербі. Вежа була побудована в 1862—1864 роках. Оригінальний годинниковий механізм зберігається в Музеї історії, а теперішній виготовлений майстрами в Етирі, деталі привезені з-за кордону.
  • Поруч з містом розташоване село Скравена, де є ще 3 місця національного значення, а також село Врачеш, відоме племінним розведенням та Врачеський монастир.
  • Зелін[bg] — курорт, передмістя Ботевграда. Він розташований за 3 км на південь від міста і приблизно за 1 км від шосе Гемус. Тут знаходиться Зелінський монастир[bg]. Також є вілла Асена Златарова. На території навколо Зеліна є багато хвойних лісів.
  • Популярні місця для відпочинку поблизу міста — місцевість Рудешки дол та дамба Мали лаг[bg].
  • Жаб'яче болото, що знаходиться приблизно за 1 км на південь від Ботевграда, на околиці курорту Зелін. Розташоване на 360 м над рівнем моря, на площі 1,9 га. Болото займає найнижчу частину заболоченого лугу, який під час літніх місяців висихає і наповнюється водою, коли сніг тане.
  • Гола Голова (кряж).
  • Козарніка (печера).

Карти[ред. | ред. код]

  • bgmaps.com[недоступне посилання з червня 2019]
  • emaps.bg[недоступне посилання з лютого 2019]
  • Google

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ценова, Емилия (2006). Община Ботевград. Ботевград: Ариадна 93. с. 9—18.

Посилання[ред. | ред. код]